Форпости німецької культури: Чернівці vs Клайпеда

515 0
Одна з речей, яка нагадує Чернівці в Клайпеді – багато автівок на литовських номерах. Все решта – геть інше.

Чернівецький письменник Андрій Тужиков пише про те, як використовують історичний центр в Клайпеді, який значно менший за чернівецький, в чому Чернівці попереду та «Лабораторію культури» здорової людини.

Міський ландшафт

Як і Чернівці, Клайпеда теж зазнала значного впливу німецької культури. Місто, яке тоді звалося Мемель, заснували німецькі лицарі у тринадцятому сторіччі. І аж у 1923 році литовці перейменували його на Клайпеду. Іноді кажуть, що Чернівці – найсхідніший форпост німецької культури. А Мемель став найпівнічнішим містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії. Попри все, місто не є таким же мультикультурним, як Чернівці – регіон надто віддалений від точок пересічення культур. 

Одна з речей, яка нагадує мені рідне місто – багато автівок на литовських номерах. Все решта – геть інше. У Клайпеді дуже малий історичний центр, при чому основні легенди – або дуже молоді, або взагалі вигадані. Я часто приймаю мандрівників через каучсьорфінг та гуляю з ними, тому можу зробити статистичний аналіз для тривалості дослідження старого міста –  він складає десь 50-70 хвилин. Це пояснюється тим, що історичний центр на мапі можна окреслити колом з радіусом в один кілометр. До речі, право на в’їзд в центр мають лише службові авто та громадський транспорт. Решта – об’їжджають.

Через місто кволо тече річка (перший місяць я був впевнений, що це технічний канал) Danės. Лише в центрі через неї йдуть три мости, два з яких – розвідні.  Набережні мають прекрасну та жваву інфраструктуру – бари, джаз-клуб, сквери, парк. Набережна веде до поромної переправи. За 1 євро можна придбати квиток (не в літню пору він коштує трохи дешевше – 80 центів) на пором, який переправить вас на Куршську косу усього за п’ять хвилин. Пором курсує щопівгодини, і аж до опівночі. Одразу після переправи у вашому розпорядженні вся литовська частина коси, це майже шістдесят кілометрів, аж до кордону з Росією.  Пляж, дюна, національний парк, протяжні веломаршрути, вілли, рекреаційні зони – все це тут, на косі.

На перший погляд міський ландшафт відрізняється значно кращими дорогами, дружелюбністю до містян (місто – не лише тимчасовий простір для перебіжки «на роботу – додому – в бар», а й захоплюючий квест),  багато лавочок, зелені, скульптур, дерев, інтерактивних об’єктів. Про місця для парковок думають в останню чергу. Також міський простір інклюзивний, тому люди з інвалідністю не відчують дискомфорту. Щодо історії та ідеології у місті – вона нейтральна, зосереджена на давній історії Литви, все, що потрібно було декомунізувати – декомунізували вже давно.  Що ще? Згадав ці жахливі літні майданчики на вулиці Кобилянської у Чернівцях. Тут вони більш невимушені – без платформ, мобільніші і сучасніші. На мою скромну думку, літній майданчик румунського культурного центру – гарний приклад того, яким не має бути літній майданчик.

Громадський транспорт

Після Чернівців – суцільний кайф. Я гадаю, чернівчанам варто продати душі кількох депутатів дияволу за таку інфраструктуру. Є розклад, який працює! І не просто працює, а працює з точністю до хвилини. Логістично все гарно – завжди є, де сісти, нічого не переповнено, не смердить, водії чемні. Електронний квиток у вигляді картки, яка вартує трохи більше 2-х євро і продається в будь-якому кіоску і деяких крамницях. На нього можна «класти» кількість поїздок (вартість однієї – 50 центів), а можна придбати два види місячних проїзних – з вихідними і без них (27 і 20 євро відповідно). У кожному автобусі є кілька терміналів: проводите біля нього квиток – ваш проїзд легалізовано. На дисплеї показує скільки поїздок залишилося, якщо ви не придбали місячний тариф. Якщо ви у місті ненадовго – вартість проїзду 1 євро – отримайте паперовий квиток і закомпостуйте!

Також є додаток веб-сервіс та аплікація trafi. Вона дозволяє скласти маршрут з точки А в точку Б, з урахуванням інтерактивного розкладу громадського транспорту. Звичайно тут є і трекінг, і підказки, коли краще вийти з дому.

Те саме з велодоріжками. Ними вкрито все місто. Від центру до приміських районів. На роверах усі: і старі, і малі. Свідомо вдягають шоломи, відбивачі. Через місто проходить європейська велотраса «EU10», яка тягнеться через узбережжя Балтійського моря. Я часто використовую її фрагмент, аби дістатися свого улюбленого місця – Оландо Кепуре, що значить «голландська шапка». Це лісний масив з урвищами та гарним пляжем – подекуди з каменями, подекуди пісчаним. Тут є бункер Memel Nord, де працює мій знайомий Тімураз. Він виготовляє маленькі вибухівки, щоб лякати туристів.

Дозвілля

Перший пункт, де Чернівці ведуть. Молодь тут відверто сонна, щоб щось організувати. Ніяких неформальних культурних активностей майже немає, з контркультурою все погано. Основна розвага – це загальноміські івенти, які не такі зашкварні, як наші (типу «Воскрес Христос, воскресне й Україна»), барна культура теж низька – дудлять в основному пиво. В одному барі пив бурбон «Four Roses», за тиждень прийшов знову, то бармен каже: «Останній раз з цієї пляшки наливав тобі». Юнаки та дівчата добре говорять англійською, більш толерантні та вільні у всіх планах. Є одна гарна локація – «Фабрика культури». Це «Лабораторія культури» здорової людини. Не знаю, чи це приватна, чи державна ініціатива, але виглядає вражаюче, по суті – це хаб креативних індустрій. Власний кінозал, конференц-зала, соціальний клуб з вечірками, подвір’я з величезним екраном. Приміщення достатньо велике – чотири поверхи, і на кожному щось діється: Klaipeda Code Academy, конструювання моделей кораблів, тренінги для батьків, фотогуртки. Звучить, як радянський дім піонерів, але все цікавіше і сучасніше. 

Туризм

Туристична інфраструктура дружня до іноземного туриста. Є туристичний інфоцентр – фізичне місце, достатньо просторе, де безкоштовно можна взяти путівники, мапи, листівки. Нікому в голову не приходить продавати це. На листівках і путівниках QR-коди, які ведуть на інтерактивні веб-експозиції.

У місті легко знайти вільну точку доступу до Мережі, багато вказівників і двомовних стендів, персонал багатьох закладів говорить англійською. Достатньо багато екскурсійних маршрутів, які вже готові і чекають на тебе. Тобто своє місцезнаходження (біля моря) і клаптик історичної спадщини місто використовує, як може. На мій непрофесійний погляд – доволі вдало. Бездомні собаки не кусають туристів, а жителі двориків не ганяють їх і не вішають спідню білизну біля історичних об’єктів.

Фото автора

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста. Чернівці» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Новини від KINOafisha.ua.
Загрузка...
Загрузка...
Кінотеатр Планета кіно IMAX (Львів).

Коментарі (0)

Додати коментар