Чому важливо й надалі блокувати російські соцмережі

697 0
Крім Інтернет-ресурсів, санкції стосуються також інших 1500 російських фізичних та юридичних осіб, які загрожують нашій національній безпеці.
Фото: Кордон

Фото: Кордон

В Україні знову заблокували російськкі соцмережі – Верховна рада проголосувала за це  рішення трохи більше, ніж за добу до скасування заборони. Нардепи спромоглися зібратися на позачергове засідання і проголосувати. Про те, як це все відбувалося та чому це так важлвио для України – народний депутат від фракції «Голос» Роман Лозинський.

Здавалося б, вони давно заблоковані. І допоки останній російський чобіт не покине нашу землю, так і мало залишатись. Але ні. В травні 2020-го ворожа зброя мала шанс по-тихому повернутися в УА-нет для своїх диверсійних справ.

Читайте також: «Не маємо права захворіти», – медик швидкої допомоги розповіла про виїзди на Covid-19

І це б сталося вже 15 травня. Якби не місяць боротьби в парламенті, під Офісом Президента та в публічному просторі. І якби не величезна підтримка українців.

У середу, 13 травня, під куполом на Грушевського було гаряче. За пів дня було зібрано 156 із 150 необхідних підписів, щоб провести позачергове засідання Верховної Ради. Це був останній шанс прийняти постанову Верховної ради, яка б додала політичної волі президенту. Бо залишалася трохи більше ніж доба до розблокування російських соцмереж та сервісів.

Чому важливо продовжувати санкції?

За три роки після запровадження ми маємо успіх: охоплення цих сервісів в Україні впало в рази, а найпопулярніша соцмережа рунету «Вконтакте» скотилися з 3-го місця на дно рейтингу найпопулярніших ресурсів серед українців.

Зброя Кремля суттєво ослабла. Нагадаю, що мова не лише про блокування соцмереж, які згідно законодавства РФ мусять надавати спецслужбам ворога всі дані користувачів. Санкції блокують сервіси Мейл.ру та Яндекса, з усіма їхніми функціями, зокрема, пошуком, картами, електронною поштою та агрегатором «правильних» новин.

Кожна з цих функцій в той чи інший спосіб може сприяти ворогу перемагати Україну зсередини. Як це було в найпекельніші дні Майдану, коли ми з вами будували барикади на Хрещатику, а карти «Яндекс» показували перекриті мости з лівого берега на правий. Вочевидь, це було брехнею, аби в частини киян відпало бажання рухатися в центр та підсилити Революцію.

Читайте також: Знову позичати? За що і скільки власних коштів віддаватиме Львів аж до 2031 року

Інший приклад – здавалося би нешкідливий навігатор для автомобіля. «Що він може мені зробити?» Персонально – дійсно, нічого. Але в масштабах України кожен водій з російським GPS-софтом на телефоні несвідомо зливає Москві точні дані про мережу наших доріг, їхній стан та трафік. Чудова та актуальна інформація для підготовки потенційного «Бліцкригу» зі сходу. Розвідка «за поребриком» аплодує.

Крім Інтернет-ресурсів, санкції стосуються також інших 1500 російських фізичних та юридичних осіб, які загрожують нашій національній безпеці.

Про санкції намагалися «забути»

Ще 8 квітня я спрямував перше депутатське звернення до Президента, РНБО та СБУ. Наступного дня зареєстрував проект постанови ВР. На мій запит відреагувала лише СБУ, яка висловила підтримку продовженню санкцій, але жодних конкретних рішень не прозвучало. Тому 13 квітня, менш ніж за дві доби до завершення строку дії санкцій, було зібрано понад 150 підписів депутатів за проведення ще одного позачергового засідання лише з одним питанням. Продовжити санкції.

І 248 депутатів проголосували за цю постанову. А 15 травня уночі президент нарешті виконав свій обов’язок і підписав відповідний указ.

Читайте також: Карантин у Карпатах. Як працюватимуть готелі та екосадиби

Блокування зброї ворога в інтернеті – це пів справи. Нам потрібно розвивати Україну в мережі. Підтримувати українське і генерувати свій контент, який буде привабливий і релевантний для молоді. Тоді переможемо.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.



Читайте також: