Австрійська сила. Сергій Осачук про те, чому (не)архітектурна спадщина підсилює Чернівці

971 0
Австрійське консульство працює для австрійців, але важливе для чернівчан.

У довоєнних Чернівцях функціонувало десять іноземних дипломатичних представництв. У 2014 році у місті створили або, краще сказати, відновили Почесне консульство Австрії. Про роботу консульства, австрійський вплив та те, що варто запозичити у австрійців, Почесний консул Австрії у Чернівцях Сергій Осачук розповів «Твоє місто. Чернівці».

Архівна книга історії австрійської держави із золотим друком, якій понад сто років, разом із чималою бібліотекою доповнює просторий кабінет Почесного Австрійського консульства у Чернівцях. Це приміщення призначене для австрійців, які зацікавлені Чернівцями та тих, хто потребує допомоги або інформації від австрійського консула. За надзвичайних обставин чи у випадку загрози життю австрійських громадян, консульство має надати їм прихисток та всебічну допомогу. Тут навіть порахували, скільки можна розмістити людей у приміщенні.

Як дізнався, що консульства бувають не тільки штатні, але й почесні

20 років тому розпочав проект, за яким вперше вивчав документи консульських установ, які функціонували у Чернівцях у міжвоєнний період. Так вийшла книга у двох томах «Буковина 1918-1940 рр. Зовнішні впливи та внутрішній розвиток». Ми опублікували звіти, службову переписку, аналітику консульств Австрії, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії, Франції, Чехословаччини, Польщі. У Чернівцях тоді діяло 10 іноземних дипломатичних установ. Саме з цих документів я дізнався, що консульства бувають не тільки штатні професійні, а й почесні. До прикладу, консульство Австрії у Чернівцях у 1920-х роках було штатним, але для економії бюджетних коштів його перетворили пізніше на Почесну консульську установу.

Коли я допомагав з підготовкою святкування 600-ліття першої писемної згадки про Чернівці, радив тодішньому меру, аби він згадував цю історичну віху нашого міста у спілкуванні з послами європейських країн і звертався до них з проханням відновити консульське представництво у Чернівцях. Першим відгукнувся тодішній посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Гайм, який розпочав цей процес у місті. А Федеральний президент Австрії Фішер Гайнц, до речі з 1995 року почесний доктор ЧНУ імені Юрія Федьковича, призначив мене Почесним консулом Австрійської Республіки у Чернівцях у вересні 2014 році. Ми стали одним із 98 дипломатичних представництв, які функціонують в Україні.

Чернівці мають надійного партнера в Австрійській республіці – місто-побратим Клагенфурт. Це столиця федеральної землі Каринтія на південному заході республіки. Регіон схожий з Буковиною через свою багатонаціональну складову. Міське співробітництво з Австрією відбувається на рівні Чернівці–Клагенфурт, а область має угоду про співпрацю із федеральною землею Каринтія.

Дитячий майданчик показав безвідповідальність Чернівців у партнерських домовленостях

З моєї ініціативи був реконструйований радянський аварійний дитячий майданчик на розі вулиць Міцкевича-Котляревського у 2006 році за підтримки Віденської міської ради, яка виділила на ці роботи 30 тисяч євро. Нині дитячі гойдалки втратили привабливий вигляд, але ті конструкції, зроблені руками віденських майстрів, досі функціонують. Наше місто на прикладі цього дитячого майданчика проявило безвідповідальність у партнерських домовленостях. Оскільки угода передбачала, що Віденська міська рада власним коштом відновлює, а Чернівецька – утримує.

Зараз реконструюють колишню синагогу, де відспівували покійників на старому єврейському цвинтарі, що на вулиці Зеленій. Австрійські партнери надали імпульс до відродження цієї споруди. У 2005 році віденський історик Гельмут Куздат почав шукати фінансування підготовчих робіт. За рік до Чернівців приїхав один із найдосвідченіших австрійських експертів з історичної реставрації інженер Маркус Цехнер. Він брав участь у реставрації зимового палацу австрійських імператорів Гофбурга, а сьогодні є одним із керівників реставрації австрійського парламенту у Відні. На основі реставраційної документації його інженерного бюро уряд Німеччини виділив перших 100 тисяч євро на реставраційні роботи 2015 року.

Два роки тому тодішній міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц з власної ініціативи започаткував для двох українських областей програму підтримки розвитку сільських територій. Тоді виділили 500 тисяч євро для Чернівецької та Одеської областей. У нас ці кошти спрямували на підтримку спроможності сільських громад. Відомо, що Австрія славиться тим, що якість життя на всій території держави у плані технологічності, доступності, безпеки не відрізняється між містом та сільським простором. Наскільки мені відомо, на виділені кошти окремі громади нашої області заснували невеличкі бізнес-проекти або покращили об’єкти соціальної інфраструктури. 

Що ми можемо запозичити в Австрії

Сто років тому під час Першої світової війни розпалися величезні імперії, Австрійська, в тому числі. Напередодні розпаду вона почала рухатися у напрямку, аби стати конфедерацією національно-автономних держав, таким собі праобразом Європейського союзу. Війна унеможливила це: з величезної імперії вона перетворилась на маленьку республіку. Але вона змогла переосмислити себе, заново збагнути свою роль та ідентичність. А після Другої світової війни сформувала нову політичну націю. Це те, чого ми можемо навчитися у них, але без їхніх помилок у міжвоєнний період, зокрема, громадянських конфліктів. Зараз Австрія є уособленням європейськості: такої кількості європейських мов, які голосно звучать на вулицях Відня, не зустрінете в жодному іншому європейському місті.

Австрія подає нам приклад, як на невеличкій території можна стати дуже успішними в бізнесовому плані. Ця країна має дуже динамічну економіку та інвестує за кордон. Австрія серед лідерів у ЄС з податкового навантаження, але вони розглядають цю політику як соціальну угоду: за податки громадяни отримують чудову інфраструктуру, медичне страхування, високу якість життя. Переконаний, у нас також можлива така угода, якщо поставити це за мету і здобути довіру у платників податків.

Чому (не)архітектурна спадщина підсилює конкурентну спроможність Чернівців

Коли настає мить сумніву або розчарування, прошу шукати натхнення в австрійській історії Чернівців. Це місто нам не збудували марсіяни, ніхто не переніс його звідкись. Для того, щоб Чернівці жили як сучасні австрійські міста, потрібні дві елементарні речі – правове поле, де всі рівні перед законом та забезпечення рентабельності діяльності містян. Таких людей як наші, з буковинським гонором, завзяттям, бажанням жити найкраще, годі шукати в інших регіонах. Але у нас спостерігається парадокс, що ми як індивідууми є дуже успішними і конкурентоспроможними, а колективного успіху як спільнота ми поки не досягли. Рішенням є ефективний і соціально відповідальний менеджмент.

Наша історична спадщина має великий потенціал. Вона наповнює наші душі усвідомленням, що ми не живемо, ані у пустелі пам’яті, ані у пустелі успіхів. Якщо для того, аби стати успішними, потрібна точка опори, на яку можна опертися і далі потужно стартувати, у нас вона є. Це не тільки архітектура, а й тисячі людських історій успіху. Наша сила у тому, що на старті ми маємо не гірші умови, аніж, скажімо, у Львова. Важливо зорієнтуватися, де ми хочемо опинитися через 5-10 років і працювати над цим.

Мій знайомий австрієць придбав будинок у зеленій зоні Чернівців і мешкає тепер тут. Він почувається добре. Маємо завдання стати привабливими для людей з інших міст і країн, щоб бути конкурентоспроможними. Люди, які переїжджають до міста, хто залишається жити тут, несуть заряд доданої вартості місту. Не просто забудовані пагорби Чернівців, а люди, що заселяють їх, роблять місто спроможним.

Ольга Максимюк

Фото: Володимир Гуцул

Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерв'ю Твого міста