Два кроки вперед – один назад. Міський голова про те, як і куди рухаються Чернівці

1411 0
Олексій Каспрук про те, як місто зміниться цього року та чому не варто форсувати приплив туристів.

2014 року Олексій Каспрук став міським головою Чернівців із обіцянкою ефективно управляти міським господарством та використовувати бюджетні кошти. Тільки за минулий рік місто пережило декілька криз через неспроможність комунальних підприємств забезпечувати його життєдіяльність.Тоді, у 2014, Каспрук заявляв, що місто почне розвиватись одразу після перевиборів міської ради. Сьогодні ж закликає Верховну Раду призначити позачергові вибори депутатів і міського голови. Про те, як Чернівці розвиваються не завдяки, а всупереч, міський голова розповів «Твоє місто.Чернівці». 

За якою стратегією зараз розвиваються Чернівці?

З 2014 року ми працювали над розробкою інтегрованої концепції розвитку міста за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). До розробки залучали і експертів з різних сфер, і мешканців під час громадських форумів на площах міста. Відтак у 2016 році міська рада прийняла інтегровану концепцію розвитку середмістя Чернівців до 2030 року. Вона враховує інтереси чернівчан із різних районів міста і різних соціальних верств. Ми відштовхуємось від неї, коли затверджуємо річний бюджет і вирішуємо, які проекти є пріоритетними для міста.

Якщо вести мову про ближчу перспективу, які зміни чернівчани помітять вже у 2018 році?

Є зміни, які чернівчани помічають одразу – це реконструкція площ, ремонт доріг, озеленення. А є зміни, які не впадають в око, але підвищують якість життя. І в 2018 році ми зосередимось саме на других. В першу чергу на реконструкції системи водопостачання та теплопостачання. Підвищимо енергоефективність в десятках шкіл і садочків. Цього року почнемо оновлювати вуличне освітлення, на яке отримали європейське фінансування.

Які ще проекти місто реалізує із залученням іноземних інвестицій?

Робота над комунікаціями, про яку я говорив, відбувається за рахунок іноземних інвестицій. Ми модернізуємо комунальне підприємство «Чернівціводоканал» за кошти державного німецького банку. Передбачена заміна мереж, оновлення обладнання на станціях підкачки, на насосних станціях. Чернівчани відчують ці зміни, коли буде менше аварій, коли не вимикатимуть воду так часто, коли підприємство стане фінансово стабільним.

Другим важливим проектом є модернізація теплопостачання. Ми оновлюємо найбільші котельні міста, а також побудуємо нову котельню в районі Гравітон. Важливо, що цей проект дозволить вести стовідсотковий облік енергії.

В одному зі своїх інтерв’ю напередодні виборів ви заявляли, що Чернівцям необхідна реформа міського господарства. Чого вдалось досягти за ці роки?

Ми його зберегли. Враховуючи загальну ситуацію в місті та в країні, це вже перемога.  

У нас багато проблем, якщо мислити локально. Але наше місто не є унікальним у цьому плані. Наприклад, питання транспорту. Нещодавно читав пост у фейсбуці мера Івано-Франківська – у них та сама проблема. Єдина різниця полягає в тому, що Івано-Франківськ не боїться залучати іноземне фінансування, а наші депутати бояться. Тому ми закупили 20 вживаних тролейбусів і вже дев’ять списали. Два кроки вперед – один назад.

Чого вдалось досягти? За три роки ми суттєво покращили матеріально-технічну базу великих підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста. Ми закупили велику кількість спеціалізованої техніки і для прибирання снігу, і для ліквідації аварійних ситуацій.

Так, проблема транспорту не є унікальною. Але як її вирішуватиме наше місто?

Якщо ми відмовляємось від закордонних грошей, логічно, що маємо вкладати власні. Власних грошей ми не маємо. З тролейбусами ситуація є критичною. Уявіть, у кращі часи в нас виходило на лінію 150 тролейбусів. Зараз виходить 45-50.

Декілька років тому я пропонував депутатам закупити автобуси. Цю пропозицію успішно провалили. За два роки депутати виступили з цією ж ідеєю. Щоправда, тільки для забезпечення транспортом одного району міста. Рішення прийняли. Тролейбусне депо закупить автобуси і чотири нових тролейбуси.

А з приватними перевізниками?

Будемо воювати! Головним завданням залишається створення конкуренції. Бо зараз перевізники підвищують оплату за проїзд разом і страйкують разом. Я запрошував перевізників з інших міст, але охочих немає. Ось і мер Івано-Франківська написав, що буде запрошувати перевізників із інших міст. То хіба поміняємось!  

В інтерв’ю «Твоє місто.Чернівці» Василь Продан заявляє, що депутати виділяють кошти на ремонт доріг, а департамент їх не використовує. Чому так відбувається?

Знаєте, якими можуть бути результати спільної злагодженої роботи? Думаю, знаєте. А тепер уявіть те саме, тільки навпаки. Так із нашими дорогами.

У нас є можливість привести в належний стан основні дороги з асфальтобетонним покриттям. Я маю на увазі проспект Незалежності, частину вулиці Героїв майдану від вулиці Щербатюка до готелю «Турист». Якщо там проїхатись машиною, стає зрозумілим, що дороги немає. Так, це потребує великих витрат, але ми можемо собі це дозволити.  

Водночас депутати пропонують виділити кошти на дороги з бруківкою в старому місті, наприклад, на вулицю Головну. Ця дорога є дуже проблемною. Але під вулицею Головною є багато зношених мереж, які спочатку треба замінити, що ми і плануємо робити за рахунок проекту з модернізації «Чернівціводоканалу». Депутати запропонували виділити кошти на вулицю Руську від моста до центру. Департамент не проти. Але для того, щоб їх виділити, треба спочатку розробити проектно-кошторисну документацію. І цей проект має враховувати заміну мереж. Фактично на ділянці від мосту до центру цього року два десятки разів ремонтували аварійні мережі. Який сенс робити цю дорогу? Якщо поставити нову бруківку, але не замінити мережі, ми будемо потім відкидати бруківку в сторону і розкопувати дорогу для ремонту. Тому спочатку робимо мережі, а потім дороги.

Ви не раз казали, що місто не розвивається через конфлікт у міській раді. Натомість, депутати стверджують, що місто не розвивається через поганий менеджмент у виконавчій владі.

Це скликання треба розпустити, тому я звернувся до Верховної Ради з поданням про перевибори. Два народних депутати, Максим Бурбак і Сергій Лещенко, внесли постанови про розпуск Чернівецької міської ради. Як на мене, це найдемократичніше розв’язання проблеми, адже чернівчани матимуть змогу проголосувати на виборах і обрати нову ефективну владу. А в чому, на вашу думку, полягає конфлікт?

Як на мене, у відсутності діалогу.

Ну дивіться, публічний діалог відбувається. Яким би він не був, але він відбувається. На сесіях міської ради, на засіданнях виконавчого комітету, на погоджувальних радах діалог є. Діалог поза цим мені не потрібен. Мені потрібно, щоб депутати приймали рішення. Наприклад, уряд прийняв рішення, що двом сотням підприємств можуть списати борги і дозволити заплатити тільки за використану електроенергію. Стоїть питання: ми платимо 120 мільйонів гривень боргу «Чернівціводоканалу» або платимо тільки половину. Депутатський корпус не може прийняти рішення.

А в чому тоді конфлікт, на вашу думку?

У тому, що депутати хочуть важливі для міста рішення обміняти, наприклад, на землю в місті за копійки. Думають, я заплющу очі на те, що вони отримують для себе вигоду, а вони, натомість, проголосують за списання боргів. Ця більшість у раді не є політичною, це більшість, сформована для вирішення їхніх особистих інтересів.

Коли в місті ліквідовувались районні ради, велась мова про створення органів самоорганізації населення. Вони працюють?

Органи самоорганізації населення не працюють. Ми вносили програму їхнього розвитку на сесію.  За цією програмою ми мали передати їм повноваження та виділити фінансування. Депутати відправили її на додаткове вивчення.

Тобто зараз Бюджет участі є основним інструментом, який дозволяє чернівчанам здійснювати прямий вплив на міське середовище?

Бюджет участі показує, як зростає активність чернівчан: проектів побільшало, якість цих проектів підвищується, більше чернівчан бере участь у голосуванні. Майже всі проекти за 2017 рік реалізовано. Наступного року будемо піднімати питання про збільшення суми Бюджету участі у відсотковому відношенні до бюджету міста.

Що ви плануєте робити, аби Чернівці стали більш туристично привабливим містом?

Нам треба говорити з підприємцями про, як збільшувати середній чек туриста в Чернівцях. Ви ж розумієте, що не влада відкриває нові заклади й будує готелі. Комунальний готель – це ж не дуже хороша ідея, правда?

Натомість, завданням влади є створити хорошу інфраструктуру в місті, забезпечити транспортну доступність міста. Зараз функціонування аеропорту відбувається не завдяки, а всупереч. Депутати не хотіли виділяти кошти, а коли аеропорт запрацював, першими полетіли з нього. Тепер він є самоокупним.

Пробуємо вирішити питання з «Укрзалізницею». Але зрозуміло, що місто не має на це прямого впливу. Але ми лобіюємо відновлення рейсів із Чернівців та до Чернівців. Також лобіюємо питання дорожнього сполучення. За рік суттєво покращилось автосполучення зі Львовом. Прем’єр-міністр обіцяв, що невдовзі покращиться сполучення зі столицею.  

Якорями для туристів залишаються «Маланка-фест», поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, Петрівський ярмарок. За останні роки потік туристів зріс у рази. Але, знову ж таки, ми не встигаємо з інфраструктурою. Тому форсувати приплив туристів особливо не треба. Бо незадоволений турист – це погана ідея.

Я бачу туристичний потенціал міста. Чернівці можуть бути культурною столицею України. Ми маємо прийняти суспільну угоду, аби підвищити загальну культуру міста, аби зберегти і примножити нашу спадщину.


Христина Гаврилюк

 

Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

Інтерв'ю Твого міста