Нині Верховна Рада мали би розглянути законопроєкт 2362, який вносить зміни до діючого закону щодо навчання державною мовою в закладах освіти, авторства скандального «Слуги» Бужанського. Tvoemisto.tv дізнавалося, навіщо це «Слугам народу», чи стане після його ймовірного ухвалення російської мови в школах більше та що на це у Львівській ОДА.

Ще учора була інформація, що його взагалі знімуть з розгляду  – у порядку денному цього законопроєкту не було. Однак його таки влючили у розгляд уже на сьогодні.

Законопроєкт Бужанського виноситься на розгляд Ради, незважаючи на те, що його відхилив профільний гуманітарний комітет з формулюванням, що він «має вплив на показники державного бюджету (приведе до збільшення видатків)».

Учора / нині під Радою тривають кількатисячні мітинги. Нині навіть відбулися сутички з поліцією. Представники кількох організацій хотіли пронести дрова і створити символічну ватру, однак поліція їх не пропускала.

Посунути розгляд «опусу» Бужанського на цей тиждень дуже просив заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Це той самий Корнієнко, який засвітився раніше у Миколаєві в діалозі з головою фракції  Арахамією про «корабельну сосну» і «баба да, баба да».

«У нашої фракції є прохання, його (законопроєкт Бужанського. – Ред.) обов’язково включити в порядок денний цього тижня», – заявив Корнієнко.

Що в законопроєкті

Розрахунок у «Слуг народу» такий, якщо закон Бужанського приймуть до 15 липня 2020 року, то він почне діяти не раніше 1 січня 2021 року, а якщо уже після, то з 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Читайте також: Як живуть «російська» та «польська» школи у Львові. Репортаж

Нардеп Володимир В’ятрович каже, якщо цей документ приймуть, то перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасований.

Натомість Бужанський хоче, щоби «перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою закладу освіти з урахуванням особливостей мовного середовища».

Більше того, в будь-яких школах (включаючи школи з українською мовою навчання) буде дозволено викладати «декілька навчальних предметів» російською мовою.

Порівняльна таблиця до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо навчання державною мовою в закладах освіти»

Нардепи В’ятрович та Парубій ще 16 липня (до слова, цього дня відзначалося 30-річчя Декларації про державний суверенітет України) закликали українців мобілізуватися біля стін парламенту.

З цього дня під Радою і тривають протести.  

Чого не розуміють «Слуги»

Політолог Сергій Таран вважає, що наміри Зеленського скасувати вимогу про обов’язкове викладання в школах не менш ніж 80% предметів українською мовою (законопроєкт №2362) – це остаточне переоформлення ідеологічно аморфної «Слуги народу» у політсилу з виразно проросійським вектором.

«Намагаючись вгодити «всім» після найрізноманітніших і нереалістичних популістичних обіцянок у Зеленського в результаті вирішили ставку на виборців Януковича», – наголошує він.

Хоча інший політичний експерт Євген Магда переконаний, що нічого з цим у «Слуг» не вийде – законопроєкт про посилення статусу російської мови, зокрема в освітній галузі, не приведе до втримання електорату у Південній і Східній Україні. Ці лаври перехоплять для себе ОПЗЖ, бо вони усе це роблять послідовно

«Разом з тим втілення ініціативи Бужанського знищить рештки підтримки і Зеленського, і «Слуг» у Західній, Північній і Центральній Україні. Плюс радикалізується столиця і об’єднаються прозахідні політичні сили», – наголошує він.

Читайте також:  Хто на мера Львова. Перший розклад на міського голову

Магда розуміє, нащо це все Бужанському, але от навіщо цей політичний суїцид Зеленському і його партії?

«Маю хорошу пораду Президентові: шукайте «кротів» у своєму оточенні. Чим раніше, тим краще», – пише він.

Радикальний Козицький

Відрегував на законопроєкт «Слуг народу» і голова Львівської ОДА Максим Козицький. За його словами, депутати Верховної Ради, ймовірно, цього тижня голосуватимуть за зміни до законів про мову у закладах освіти, які ініціював Бужанський.

Голова ОДА пише, якщо ці зміни ухвалять, то російськомовні школи вже не переходитимуть на українську мову навчання з 1 вересня цього року.

Тож він закликає нардепів «прийняти правильне рішення», а пану Бужанському рекомендує «краще штудіювати історію та врешті зрозуміти, що єдиною державною мовою в нашій країні є українська».

Таке враження, що «Слуги народу» бавляться в якусь дуже хитру політичну технологію. У той час, коли у Києві партійці проштовхують законопроєкти, які скорочують вживання української мови, на Львівщині з голови ОДА намагаються «зліпити» дуже радикального патріота. 

Це при тому, що Максима Козицького раніше обрали керівником львівського обласного осередку партії «Слуга народу». 

«Я спілкувався з Президентом, з лідерами партії й повністю поділяю їхнє бачення на розвиток країни: здоровий прагматизм, мінімум популізму, закон понад усе. І тому я ухвалив рішення влитися в партію «Слуга народу» й очолити процес її творення на Львівщині, як політик і державний діяч», – заявив тоді Козицький на своїй сторінці у Фейсбук. 

Водночас ініціатор та один із авторів мовного закону, керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис у коментарі Тvoemisto.tv сказав, що ініціативу Бужанського по-іншому як провокацією та спробою показати свою присутність для електорального ядра назвати не можна.

За його словами, цей «нелогічний» законопроєкт не отримав підтримки у жодному комітеті.

«Обговорювати законодавчі зміни, про які йдеться у законопроєкті Бужанського, немає сенсу тому, що Міносвіти вже давно готувалося до переходу російськомовних шкіл на українську мову. Школи, вчителі та учні вже готові. Ми, пишучи законопроєкт, для того й передбачили перехідні норми, які вступають у силу з відтермінуванням, щоб підготуватися до процесу. Це все відбулося органічно, тому не існує підстави для перегляду цих умов», – прокоментував Роман Матис.

Спробою зросійщення вважає законопроєкт Бужанського львів’янин, який був кандидатом на посаду мовного омбудсмена Святослав Літинський. Він вважає, що безумовно варто хвилюватися через такі спроби змінити мовну політику в державі. Літинський зауважив, що якраз на днях мають розпочатися курси з української для вчителів російських шкіл. Також уже надруковані відповідні українські підручники, натомість уже два роки не друкують підручників мовами нацменшин, тому у разі ухвалення законопроєкту Бужанського довелось би 57 млн грн ще витратити на їх друк.

Крім того, в обгрунтуванні до законопроєкту йдеться, що зміни вносять через те, що закон про освіту є неконституційним, хоча у липні 2019 року Конституціний суд визнав цей закон конституційним, наголосив Святослав Літинський.

Законопроєкт Бужанського провалять?

Натомість політолог Олександр Антонюк переконаний, що ініціатива Бужанського в Раді буде провалена.

«Можу це стверджувати не тільки виходячи з знань позиції чималої кількості народних депутатів з фракції СН, а також з огляду на те, що законопроєкт Бужанського не був підтриманий комітетом з гуманітарної політики», – пише він.

За його даними, Офіс президента напрацьовує іншу законодавчу ініціативу щодо мов нацменшин, «необхідність якої передбачено в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Тоді напрошується питання, кому потрібний і для чого цей весь цирк з Корнієнком, винесенням законопроєкту і його голосуванням.

Також не має жодної гарантії, що інша ініціатива «Слуг народу» не буде такою ж отруйною для української мови, як і попередня.

До слова, як повідомили Тvoemisto.tv у пресслужбі департаменту освіти ЛОДА, на Львівщині є 5 загальноосвітніх навчальних закладів зі змішаним навчанням. Йдеться про 73 класи, які охоплююють 1 737 учнів, де вивчають російську мову та 286 дітей вивчають російську мову, як профільний предмет.

Петро Місцевий

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.