Краса вимагає не жертв, а роботи. Яна Житарюк про власну справу у Чернівцях

697 0
Двадцятип’ятилітня чернівчанка Яна Житарюк з 15 років займається візажем та перукарем, з яких 8 – професійно. Три роки тому вона відкрила власний салон краси у Чернівцях. В інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» Яна розповіла про те, чи потрібна вища освіта, чому вона не пішла в декрет та про Чемпіонат світу з візажу.

Я звикла над собою працювати і для мене не було проблемою працювати багато. Важливо рефлексувати те, що відбувається в твоєму житті, пережитий досвід і мати правильних людей, які допоможуть в цьому. Недарма письменники на першій сторінці праці пишуть подяку своїм дружинам чи чоловікам.

Коли я починала займатись візажем, вчителі говорили мамі, що я роблю помилку.

Ми з сестрою-близнючкою закінчили школу із золотими медалями. Я пішла в школу перукарства, а вона – в училище, щоб стати дизайнеркою. За рік я таки вступила в університет на маркетинг і моя освіта мені допомагає у веденні бізнесу. Та чи є вона обов’язковою умовою для бізнесу – не впевнена. Навіть з освітою маркетолога я припускаюся певних помилок.

Мій чоловік закінчив юридичний факультет із червоним дипломом, але каже, що якщо наш син захоче бути художником, то він дозволить йому. Моя мама лікарка, але вона нас підтримувала на 100%. Завдяки їй, ми осмислювали наш досвід.

Я звикла мати три справи одночасно. Коли ми відкривали салон у попередньому приміщенні, я закінчувала університет і готувалася до весілля. Коли відкривали салон вже в центрі міста, я була вагітна і готувалася до чемпіонату світу з візажу. Впоралися.

 

Якби я знала, що займатись власною справою настільки важко, не знаю, чи наважилася би. Мене дуже підтримував чоловік. Напевно, тому все вийшло. Хтось думає: «Має салон, бо чоловік дав гроші». Але це наша спільна сімейна справа. Ми обоє багато працюємо. Три місяці тому я народила дитину і провела всього місяць у декреті.  Зараз бігаю до нього в обідню перерву або беру з собою на роботу.

Працьовиті люди можуть стати успішними в молодому віці. Я найбільше ціную час зі своєю дитиною, але для наших дітей важливо, щоб ми були щасливими. До вагітності у мене були наполеонівські плани: відкрити навчальний клас з візажу, подорожі. Здавалося би, з такими планами знайти час на дитину неможливо. Але виходить.

Нас відмовляли всі. Ми починали бізнес, коли долар коштував 40 гривень. Жодна людина в світі, окрім мого чоловіка, не вірила, що ми зможемо. Він говорить, що найсильніші корпорації будувалися в період кризи. Той кризовий стан ми подолали і наш салон є досить успішним на рівні Чернівців.  

Я намагаюся завжди налаштовувати себе на краще. Звісно, не все можна передбачити і не все можна контролювати. Якось через одну людину частина моєї команди пішла. Залишилося двоє з восьми людей. Знайшли нових людей, зібралася в рази сильніша команда. Подолали страхи і прорвалися.

Влад Крилевський