Фото - galinfo.com.ua

Фото - galinfo.com.ua

«Легке відчуття закордону». Павло Шеремета про те, з чим Чернівцям пощастило

7377 0
Відсвяткувавши Новий Рік у Чернівцях, екс-міністр економічного розвитку зробив висновок про те, наскільки місто близьке до прориву.

Екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета народився у Львові, а зараз живе у Києві. Новорічну ніч Шеремета з сім’єю провів у Чернівцях, і переконався, що кращої альтернативи не було. Здивований харизмою і чистотою міста, Шеремета найбільше дивується скепсису чернівчан щодо їхнього міста.В інтерв’ю «Твоє місто.Чернівці» він розповів про те, коли Чернівці здійснять туристичний прорив, у що треба інвестувати та чому ми досі програємо іншим містам.

Про те, чому Чернівці – найближчі до прориву

Я можу навести три аргументи, чому Чернівці є містом, найближчим до прориву в усій Україні. На це впливає декілька важливих речей, за якими я спостерігаю в останні роки. Перше: такого динамічного малого бізнесу, який є у вас, я не бачив в інших містах. Друге –харизма міста з його історією, традиціями, архітектурою. Хтось колись написав, що Чернівці – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою – є таємною столицею Європи. Я дуже перейнявся цим. Чернівці мають узяти це на озброєння і зробити не тільки географічним позиціонуванням міста, але й маркетинговим. Львів не може так сказати про себе. А коли ти приїздиш до Чернівців, усвідомлюєш і відчуваєш, що ти в місті на перетині. Третім аргументом є близькість кордону. Ми повернулись із Чернівців і мали легке відчуття, що були закордоном.

Про те, чому місту пощастило з базаром і не тільки

Ми в Малайзії намагались створити новий базар,вклали стільки зусиль… Я поїхав раніше і не знаю, чи в нас це вийшло. Так ось, є причини, чому базари з’являються в певних містах. В Чернівцях базар з’явився не просто так: люди, які створили його, щось розуміли про місто. Місту з цим пощастило.

У Чернівцях є багато чого, з чим чернівчанам пощастило ще більше.Моя мама була вперше в Чернівцях у вересні цього року, а моя теща була вперше цього разу, коли ми святкували Новий рік. Уявіть собі,  вони все життя прожили у Львові і ніколи не були в Чернівцях. Ми разом ходили в університет і до університетської церкви, де була фантастична служба. Ми пили каву, коли моя мама побачила, що на годиннику 11:55, і сказала, щоб ми швидко збирались, бо о 12:00 сурмач грає «Марічку» на балконі ратуші. За п’ять хвилин ми стояли на Центральній площі і слухали.

У Чернівців немає іншого виходу, як стати інноваційним містом. Бо ще раз вам повезло з тим, що у вас була написана центральна книга про інновації економіста Йозефа Шумпетера. Він викладав політичну економію в Чернівецькому університеті і саме тут написав цю працю, яку за рік видали у Відні.

Про те, чого не вистачає для туристичного прориву

Бажання. В суботу 30 грудня о 20:00 ми зайшли в один із закладів на вулиці Кобилянської. Нас було дев’ятеро. Нам сказали: «Ми закриті!». Послухайте, я з бізнесу і знаю, що таке дев’ять клієнтів. Ми пройшли 50 метрів і опинились в іншому закладі, де чудово провели час і оплатили хороший чек. Між цими закладами одна відмінність: один хоче, а інший – не хоче. Чернівцям треба хотіти більше.

Чернівцям не треба змагатись зі Львовом. У Львові немає румунських радіостанцій і немає баношу. У Львові п’ють крафтове пиво, бо Львів розташований у зерновій зоні, а в Чернівцях п’ють вино, бо місто є у виноградній зоні. Як є вина, які виробляються тільки в Ельзасі, так з’явиться вино, яке вироблятимуть тільки в Чернівцях.

Туристичний прорив станеться в найближчі два роки. Місто – чисте, це я впевнено можу сказати про центральну частину. Його, мабуть, уночі й далі підмітають трояндами. В Чернівцях одна з найкращих гастрономічних галузей в Україні. Скоро підтягнеться й готельна галузь. Але знову ж таки, у вас стоїть порожнім величезний готель «Черемош». Він просто вмер. Чому не зробити так, щоб він розвивався і заробляв? Тоді й місто зароблятиме.

Про владу і громаду

На одній конференції в Манілі виступав колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду Олів’єБланшар. Він сказав, щоне має точноївідповіді, чому є країни, якірозвиваються в регіонінадшвидкими темпами, а інші – ні. Він думає, що все залежить від ментальності правлячої еліти. Якщо її ментальність є скерованою на розвиток, то й країна розвивається. Якщо ж ментальність є хижацькою, країна не розвивається. Ця теза стосується українських міст. Нічого не буде розвиватись, поки в еліти не буде бажання розвивати. Якщо так трапиться у вашому місті, Чернівці будуть здивовані, скільки є грошейна ваш розвиток.

Громада Чернівців уміє заробляти. Тому вчити чернівчан заробляти – смішно, бо вони це роблять краще за мене. Головне – хотіти не тільки заробляти, бо свої статки із собою після смертіне забереш.Містож залишається дітям і онукам. Потрібна критична маса, 10-15%, які переймуться цим бажанням – виплекати місто, в якому б хотілось жити наступним поколінням.

Про те, у що треба інвестувати

Я б зробиввузьку коліюз Чернівців до Румунії.Це б сприяло розвитку міста в багатьох аспектах.Але це національне питання, яке місцева влада може лобіювати. Ви ж так близько до Європи!

Виглядає так, що в місті є проблема з громадським транспортом. Я чую про це постійно, коли приїжджаю. З цим треба щось робити, бо це питання комфорту мешканців. Дороги не є геть поганими, але можна і краще, особливо в центрі міста. Ми у Львові і Києві вже звикаємо до кращих доріг.

Добре, що відкрили аеропорт, навіть і в такому вигляді, в якому він є. Залишилось створити хороші умови, щоб літати. Я літав раз із Чернівців до Києва. Треба затамувати подих, коли літак розганяєтьсяна злітній смузі.

З тим, що я перераховую, нескладно впоратись. Знаєте, чому мені подобається працювати з містами? Чому я хочу бути в містах, а не в столиці? Бо в нас є один національний уряд, ти не можеш з ним конкурувати, навіть якщо тобі не все в ньому подобається. А міст і містечок  в Україні – 550. Між нимиі всередині них є конкуренція. Тому я обираю їх – вони гнучкіші.

Про те, в кого найбільший скепсис щодо Чернівців

У новорічну ніч я думав про те, яка могла б бути альтернатива Чернівцям. Я переживав, бо авторитарно нав’язав сім’ї рішення святкувати Новий рік у Чернівцях. І в новорічну ніч я не міг уявити місця, де б ми могли провести її краще. Тепер думаю приїхати до Чернівців святкувати свій День Народження.

Коли я говорю чернівчанам, що вірю у їхнє місто, вони мені не вірять. Ставляться скептично до того, що хтось вірить у Чернівці. Після Львова мене це дивує. Львів’яни критичні до свого міста, але критичні у своєму колі. Достатньо нам виїхати в Київ, і ми всім розкажемо, що Львів –  найкраще місто. Якщо чернівчани не будуватимуть такий імідж, то будуть програвати іншим містам. Якщо ви любитимете своє місто так само, як його любив імператор Франц Йосиф із Відня, ви будете вигравати.

Христина Гаврилюк

 

Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інтерв'ю Твого міста