
Фото: wp.com
Місто-мрія. Як розширити центр Львова для комфорту львів’ян і туристів
Чи справді місцеві мешканці не люблять туристів
Львовознавець та екскурсовод Петро Радковець каже, що розвиток Львова як туристичного та бізнес-центру є не надто комфортним для мешканців центральної частини міста. Йдеться, зокрема, про шум під вікнами, а також у хостелах, які розташовуються поруч із квартирами, і про стан історичних будівель.
«Звичайно, місто має змінюватися. Але зараз, мені здається, місто не те, що змінюється в гірший бік, — воно не знає, куди змінюється. Немає якоїсь стратегії, яка допомогла б його розвинути в тому напрямку, у якому б хотілося», — каже він.
Мар’яна Юрків, яка живе на площі Ринок говорить, що є різні туристи. Одні приїжджають до Львова як у культурне, красиве, європейське місто. Вони зранку п’ють каву, вдень милуються вуличками, а увечері йдуть на концерт в органний зал чи оперний театр. Із такими туристами, каже вона, співіснувати легко та приємно.
«Є ж ті, хто приїжджає до Львова в алко-тур і кричить під вікнами вночі. На такі виклики поліція переважно не приїжджає, і ти фактично не відчуваєш себе захищеною у своєму ж домі, а невідомо, на які пригоди ще потягне цю нетверезу людину. І для мене є проблема тільки в цій частині. Такі туристи також псують і імідж Львова серед інших гостей», — каже Мар’яна Юрків.
На її думку, місцеві мешканці мають залишатися жити в центральній частині, адже вони є носіями автентичності, колориту міста.
«Якщо б я їхала в Італію, то не їхала б у Рим, а поїхала б, наприклад, у Тоскану, щоб побачити, що ж заховане за цими вогнями столиці. Туристи в Римі охоче завертають у маленькі вулички, де висить на балконах білизна, бо їм це навіть цікавіше, ніж Колізей, який і так всі бачили. Так само, думаю, і багато туристів приїжджають до нас — вони хочуть побачити місцеве життя, колорит, а не тільки туристичні фішки», — говорить вона.
Читайте також: Відкритий не лише для туристів. Бренд Львова зроблять ближчим до львів'ян
Про місцевих мешканців як носіїв автентики говорить і начальниця управління туризму Ліна Остапчук. За її словами, деякий бізнес соромиться місцевих мешканців — наприклад, готель, вікна якого виходять у внутрішній дворик, хоче відгородитися від цього дворика, аби їхні гості не бачили розвішену на балконах білизну. У той же час, каже вона, у світі є тренд feel like local — відчуй себе місцевим, побудь ним.
«Не треба відгороджуватися від місцевих мешканців — вони є носіями автентики, по яку приїжджають туристи. Можливо, ми ще не навчилися її всю добре показувати», — говорить вона.
Також вона розповідає, що у деяких містах світу є практика робити з місцевих мешканців амбасадорів міста, і у Львові також розглядають таку можливість.
«Це означає, що місцевий, наприклад, одягає футболку з написом «Ask me — I’m local». Він може не знати ніяку іншу мову, крім української, але львів’яни настільки привітні, що вони все одно щось пояснять і покажуть. Це така собі «туристична поліція», яка виходить на вулиці не з каральною місією, а з метою допомогти», — каже Ліна Остапчук.
У той же час інший мешканець центральної частини Львова Роман Пивовар каже, що проблеми створюють не самі туристи, а умови, в яких вони перебувають.
«Десь місто чи поліція недостатньо контролюють ситуацію, десь самі надавачі послуг зловживають. Є вулички, по яких вже неможливо практично пройти через літні майданчики. Частина тих надавачів послуг у гонитві за грішми зневажають мешканців, а місто дозволяє їм це робити. Самі туристи — це добре. Вони привозять у місто не тільки гроші, а й культуру, запити, щось своє, і це доповнює наше місто», — говорить він.
Читайте також: Львівський Гауді. Чому кожен у Львові має знати про Левинського і його забудови
Що робити, аби примирити туристів і місцевих
Львовознавець і екскурсовод Ігор Лильо вважає, що потрібно говорити про туризм і комфорт не лише в центрі Львова, а й у інших районах. На його думку, є кілька рішень, які допоможуть як львів’янам загалом, так і туристам.
«По-перше, нам потрібен якісний і зрозумілий громадський транспорт, який добре працюватиме у всьому місті. Крім того, у Львові завдяки туризму має бути кращий рівень безпеки. Також місцевим мешканцям потрібно показати перспективи туризму для них самих. Наприклад, у деяких туристичних містах муніципалітети доплачують місцевим, щоб вони залишалися жити в центрі, адже без мешканців місто перестане бути містом. У нас таким чином з людьми ніколи не говорили, а навпаки, казали: «Тобі щось не подобається? Переїжджай», — говорить він.
Важливим зі стратегічної точки зору Ігор Лильо вважає запровадження так званого туристичного кодексу.
«Зараз ми живемо поза правилами: повна дерегуляція діяльності гідів, немає законодавства по хостелах, ті, хто заробляє на квартирах подобово, не платить податки. У нас є обмеження по часу роботи для закладів, які розташовані в житлових будинках. Хіба важко контролювати дотримання цього правила? Нам потрібно створити документ з чіткими правилами і слідувати йому», — переконаний він.
Читайте також: Львів потребує радикальних підходів. Юліан Чаплінський про розвиток міста
Такий кодекс, каже Ігор Лильо, допоможе підняти рівень туризму у Львові і, відповідно, пропонувати якісніший і дорожчий продукт тим, хто приїжджає сюди не просто випити дешевого пива.
«Львів має стати містом-мрією, у яке хотітимуть їхати і розумітимуть, що потрібно буде платити більше», — говорить він.
За словами заступника міського голови з питань розвитку Андрія Москаленка, центр міста перестане бути комусь цікавим, якщо з нього виїде останній львів’янин, тому до вирішення проблем туризму потрібно підходити комплексно — з урахуванням інтересів усіх дотичних осіб.
«Серед пріоритетів має бути мешканець — він має залишатися в центрі міста, і для цього треба створити відповідні умови. Також треба розуміти, що туризм генерує гроші і дає змогу Львову диференціюватися. Ще один пріоритет — збереження наявної історичної спадщини. Усе має бути в балансі. Спочатку ми говорили про відкритість — і ми відкрили місто, а тепер наповнюємо його — тим самим Leopolis Jazz Fest, LvivMozArt, науковими конференціями, які дають додану вартість», — говорить він.
Читайте також: Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
На думку начальниці відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександри Сладкової, Львову потрібна резервація нічного життя. Тобто має бути певна територія, достатньо віддалена від житла, щоб не було дискомфорту для мешканців.
«Наприклад, у Кракові є такий майданчик на місці старого заводу, люди там розважаються вночі і нікому не заважають. У Антверпені я випадково натрапила на квартал «червоних ліхтарів». Якби ті заклади, які там є, розкидати по всьому місту, а ще пару штук розмістити на місцевій площі Ринок, то всі почали б говорити, що Антверпен — місто секс-туризму», — каже вона.
Щодо літніх майданчиків, на які нарікає Роман Пивовар, Олександра Сладкова зауважує, що джерелом проблеми є не підприємці, а орендодавці, оскільки в Україні немає механізму підтвердження ціни на оренду нерухомості.
«95% закладів у центрі міста приміщення орендують, тільки великі мережі викуповують їх, бо їм набрид цей рекет. І щоб вирішити цю проблему, потрібно першочергово внести зміни в законодавство», — говорить вона.
Місцеві мешканці також часто скаржаться на занадто голосних вуличних музикантів. Начальниця управління культури Наталія Бунда каже, що цю проблему має вирішення програма, яку нещодавно затвердила міська рада. Вона зауважує, що метою програми є не цілковита заборона вуличної музики, а її врегулювання задля комфорту самих музикантів, мешканців та туристів.
«Згідно з цими правилами, зокрема, вуличні музиканти не можуть грати на площі Ринок з понеділка по четвер включно. Крім того, є обмеження по рівню шуму в центральній частині міста, і адміністративно-технічна служба вже має спеціальний пристрій для його вимірювання. 26 липня на вулиці вперше вийшла робоча група з регулювання вуличного мистецтва. Цього року ми хочемо все напрацювати, щоб уже наступного було менше проблем», — розповідає вона.
Читайте також: Дресировані блохи та трюки на конях. Що було популярним у Львові задовго до нас
Як і хто заробляє на туризмі
Керівник PR-відділу «Холдингу емоцій !Fest» Тарас Маселко говорить, що у Львові є проблема з адекватністю ведення бізнесу та поводження з історичними пам’ятками.
«Усе залежить від рівня культури ведення бізнесу: чи може підприємець, заходячи в архітектурну пам’ятку, собі щось дозволити, чи вимагати щось у міста, аби її зберегти або зробити щось краще», — каже він.
З цією думкою погоджується і Андрій Москаленко. Він каже, що це добре, коли місто розвивається і в нього заходять великі компанії, наприклад, Dragon Capital. Але в той же час є й ті, хто на цьому розвитку наживається, «хто вибиває двері або робить повне перепланування в історичних будівлях, не вкладаючись абсолютно в реставрацію». І цьому, за словами Андрія Москаленка, треба протидіяти.
Також Тарас Маселко зауважує, що важливо не тільки зберігати наявну спадщину Львова, а й створювати щось нове.
«Ми кажемо, що щасливі, що живемо у Львові. Ми маємо гарну архітектуру, багату історію, легенди, але по факту ми до цього не дотичні — за це ми маємо подякувати предкам. Тому треба щось створювати, давати нове життя старим просторам. Наш кейс — це Fest Republic, ми стараємося по суті розширити центр міста. Поки що це не туристичний маршрут, але для львів’ян він вже працює», — говорить він.
Читайте також: Нетуристичний Львів. Дворик з драконами, таємна бібліотека та дім банкірів
У свою чергу Андрій Москаленко говорить, що центр міста може зміщуватися і в інші місця. Як приклад території, яка зможе притягувати туристів, він наводить Центр Шептицького, де неподалік будується ІТ Парк.
Олександра Сладкова бачить дві проблеми, пов’язані з бізнесом.
«У центрі є нестача продуктових магазинів, аптек, господарських магазинів. У європейських містах є регулювання: якщо орендодавець хоче здати приміщення, де була аптека, то в ньому має бути й надалі аптека. Також є обмеження, яке не дозволяє продати житло під хостел. Тобто є певні квоти у кварталі, які стосуються співвідношення житла і нежитлових приміщень різного функціоналу», — каже вона.
Крім того, за її словами, поява в центральній частині міста закладів відомих мереж зазвичай підвищує вартість оренди комерційних приміщень загалом, і з часом для локального бізнесу вона може стати непосильною.
«Зможуть вижити тільки транснаціональні компанії. І потім ми побачимо Мілан, який увесь однаковий, а щоб побачити місцеву кухню, уже треба буде їхати десь у райони», — говорить вона.
Перенести Ратушу з центру
Петро Радковець нагадує, що ще за радянських часів була ініціатива перенести адміністративний центр за межі історичного ареалу, і цікавиться, чи релевантною вона є за сучасних умов. Андрій Москаленко каже, що працювати посеред площі Ринок, може, і не надто комфортно, але остаточно забирати адміністрацію з Ратуші немає сенсу.
«Має бути баланс — мають бути функції і в Ратуші, і в інших районах. У нас багато управлінь є в інших приміщеннях. Крім того, надання різних адміністративних послуг поступово переходить в онлайн-режим, тож з часом для львів’ян лишається все менше приводів іти в Ратушу особисто», — каже він.
Читайте також: Нетуристичний Львів. Кастелівка Левинського, забута купальня та керамічні павичі
У свою чергу Олександра Сладкова каже, що подібні ініціативи були втілені в деяких європейських містах, але потім там зрозуміли, що адміністративний центр має бути максимально доступним для мешканців.
«Якщо перенести адміністрації, наприклад, до аеропорту чи на Стрийську, то треба уявити, як туди приїдуть у 100-200 разів більше людей, ніж зараз, а прийти — не прийдуть, бо не зможуть. Ті послуги, які потрібні мешканцю, мають бути максимально близькі до нього, і центр, незважаючи на затори, має найкращі пішохідно-транспортні можливості», — каже вона.
Привабити іншого туриста
Наталія Бунда говорить, що центр міста потребує балансу між між закладами готельно-ресторанного бізнесу та місцями для естетичного і культурного збагачення.
«Наше управління взяло в оренду два приміщення. На площі Ринок, 21 хочемо відкрити коворкінг культури для громадських організацій, проведення різних заходів, комунікації культурного середовища. На площі Ринок, 42 — муніципальну мистецьку галерею, на яку є запит серед діячів мистецтва. Двічі це питання виносилося на сесію, але депутати його ще не підтримали», — розповідає вона.
Ліна Остапчук розповідає, що минулого року до Львова приїхали 2,2 млн туристів, а до Кракова, який приблизно такий самий за населенням, — 10 млн. Проте місцеві мешканці цим були незадоволені — це забагато.
Читайте також: Перші в Європі. Як український мед завойовує світ та що з ним не так
«Приплив туристів у Польщу загалом почався після приєднання до ЄС у 2004 році та відкриття дешевих авіаліній. Краків почав швидко змінюватися і адаптуватися до їхніх потреб, але потім там зрозуміли, що допустилися певних помилок. Тож місто відмовилося, наприклад, від масових безкоштовних концертів на площі Ринок та зосередило зусилля на розвитку конференц-індустрії», — розповідає вона.
За її словами, у 2014 році в Кракові відкрилися конгрес-центр, багатофункціональний комплекс та виставковий центр. І ситуація з туризмом змінилася, бо офіційні делегації — це зовсім інший турист, аніж той, який приїжджає для нічних розваг. І Ліна Остапчук каже, що Львів також почав рухатися таким шляхом. У 2013 році в місті створили конференц-бюро, яке рекламує Львів як місто для проведення конгресів, форумів та конференцій. Вона зазначає, що Львів ще не може проводити події на понад 2 тисячі учасників, бо немає таких локацій, але вже з’являються потенційні центри, які надаватимуть конференц-послуги. Також нещодавно створили кластер медичного туризму, і, на думку Ліни Остапчук, це та ніша, яку може Львів зайняти в Україні.
Анна Журба
Головне фото wp.com
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Дорогий і непевний шанс. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
- Що Зінкевич обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- На «В» з мінусом. Дитячий онколог Роман Кізима про медицину у Львові
- Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
- Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
- Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм
- Із корицею, веганський і на когуті. 7 рецептів борщу від відомих львів'ян
- Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
- Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають в суді і до чого тут репутація України в Європі
- «Як перетворити кризу у можливості». Не час різати одне в одного бізнес-пиріг, треба його збільшувати
- Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
- Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
- Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
- Привіт з далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
- Треба вичавити з себе совок, а потім ще раз і ще раз. Кауфман у влозі Рущишина
- Втратити, щоб відчути цінність. «Як перетворити кризу у можливість» у галузі гостинності
- У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
- З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» Європейської солідарності
- «Тримати лінію фронту і захищати своє». Жадан у влозі Рущишина
- Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу
- Карантин допоміг вдосконалитися. Як пандемія змінила роботу «Майстерні Improv»
- Усе про авіакатастрофу військового літака Ан-26 на Харківщині в один клік. Фото, відео. Оновлюється
- Що обіцяє Садовий зробити для Львова. Аналіз програми
- Чому львів’яни досі п’ють хлоровану воду і чи здатні політики вирішити проблему
- Тепер нас знають і поважають. Як перекладачка просуває Львів у світі
- На Covid-19 хворіють повторно. Чи варто панікувати
- З Нью-Йорка до Львова. Як американський актор знімався в містичному трилері
- Завжди перший. У пам’ять про педіатра Богдана Остальського
- «Якщо справою не живеш, то не будеш успішним». Як поїхав під час пандемії «Чудо Тур»
- 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось
- Ризики збільшуються, але страху вже немає. Львівський готельєр про бізнес у час Covid-19
- Чи працюють у Львові правила МОЗ про госпіталізацію пацієнтів з Covid-19
- Верховний головнокомандувач. Що робив Володимир Зеленський на Яворівському полігоні. Репортаж
- Чи вартує в час пандемії вакцинувати дітей від грипу. Пояснення педіатра
- Що «Є» у Львові? Як популярна мережа книгарень потрапила у скандал
- Пройти випробування пандемією. Економічні загрози та можливості напередодні другої хвилі ковіду
- Смерть чоловіка у центрі Львова. Як у майбутньому запобігти таким випадкам
- Новий рядок у паспорті та єдиний транспорт. Що буде у Львівській ОТГ
- Чорні глечики і Біла пані. Подорож у Гавареччину і Підгорецький замок
- Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами