Несумісне зі званням члена факультетської спільноти: яка роль студентів у «справі Білика»

566 0
У справі підкупу виборців на студентській дільниці найбільше уваги приділяють викладачу Ростиславу Білику, провину якого ще не довели. Натомість, зовсім мало студентам – тим, кого засудили, кого не засудили та тим, хто захищав репутацію університету. Чому «справа Білика» – це також і справа студентів, чи мали право виключати з університету винних та хто рятуватиме репутацію чернівецького університету цього разу – розповідаємо.

Студенти продали голоси. І що їм за це було?

З майже ста фігурантів справи вирок – три роки позбавлення волі з випробувальним строком на один рік – винесли тільки трьом студентам. Вони були так званими сотниками, які шукали інших студентів, які продадуть свій голос. Як з’ясували в ході досудового розслідування, за кожного студента, якого заволікали в схему підкупу, вони отримували 100 гривень. Ще 11 студентів звільнили від кримінальної відповідальності у зв'язку з їхнім каяттям та співпрацею зі слідством. Наразі ведуться судові справи над іншими студентів, які продали свої голоси.

Через це їх виключили з університету?

Не зовсім. Фактично, студентів виключили через те, що вони завдали репутаційних втрат ВНЗ. Після повідомлення ГМ Опора про продаж голосів на виборчих дільницях університет не забарився з реакцією. Почалось з юридичного факультету. Декан Петро Пацурківський зібрав студентський актив – старост та керівників органів студентського самоврядування. Вони разом вирішували, чи студенти, які продали свій голос, можуть далі навчатись на факультеті.

Студенти вирішували долю інших студентів?

На юридичному факультеті – частково. Рішення про відрахування було ініціативою деканату, вчена рада якого засудила вчинок студентів. Проте їхнє рішення не має юридичної сили без погодження з парламентською групою. Тому питання винесли на студентське обговорення. За словами декана, їхній університет підтримує політику академічної доброчесності, а дії студентів порушили її.

Відрахування на інших факультетах не відбувалось публічно.

Водночас ректор університету Степан Мельничук каже, що рішення виключати з університету студентів, які приймали на факультетах децентралізовано, могло бути емоційним.

А чи було воно законним?

Ні. Як нам повідомили у Центрі безоплатної вторинної правової допомоги, кримінальне провадження не є підставою для відрахування із університету. Хіба, у договорі про навчання є окремий пункт про це.

Що ще стало підставою для виключення?

Студенти вчинили «морально-етичні діяння, несумісні зі званням члена факультетської спільноти». Так пише в рапорті на їхнє виключення.

Що робили органи студентського самоврядування?

Рятували репутацію ВНЗ.

Студентський парламент ЧНУ імені Ю. Федьковича опублікував звернення до молоді міста: «Нещодавно стався прикрий випадок, який набув масштабного розголосу і кинув тінь на наш виш: продаж студентського голосу… Але просимо врахувати, що ЧНУ імені Ю. Федьковича багатотисячний і добре ім’я в нього одне».

Тоді ж студенти запустили флешмоб «Я не продаю свій голос».

Студентів вигнали, а викладач залишився?

Викладача Ростислава Білика не допустили до конкурсу на посаду доцента з дисциплінарних причин.  

Проте минулого тижня суд зобов’язав університет допустити Білика до конкурсу.

І що університет?

Адміністрація університету вирішила не подавати апеляцію. За словами ректора Степана Мельничука, ніхто зі студентів до нього не звертався з вимогою зробити це.

І що, органи студентського самоврядування не відстоюватимуть репутацію ВНЗ?

Як повідомив нам голова студпарламенту ЧНУ, до нього не звертались студенти із вимогою засудити дії ректорату.

То вони нічого не відстоюватимуть?  

Органи студентського самоврядування ЧНУ, частина яких фінансуються зі стипендій студентів, не вимагали відкритого виключення студентів. Також вони не висловили своєї позиції щодо того, що університет не подає апеляції у справі відновлення викладача Ростислава Білика на посаді. Вони ситуативно захищали репутацію університету, але навряд чи є достатньо сильними інституціями для захисту прав студентів, які не є ситуативними.

Олена Дуняк, Христина Гаврилюк