Фото із фейсбук-сторінки Володимира Глащенкова

Фото із фейсбук-сторінки Володимира Глащенкова

Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України

982 0
У Львові відбувся традиційний осінній Діловий форум, організований юридичною компанією H. D. Partners. Цього разу учасники обговорювали прогнози для української економіки. Tvoemisto.tv занотувало найважливіші тези з форуму.

Бізнес буде там, де є інфраструктура

Заступниця голови Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Ірина Кравченко розповіла, що торік ЄБРР вклав в Україну понад мільярд доларів у близько 200 проєктів. Україна стала другою після Єгипту країною за  кількість вкладених ЄБРР в економіку коштів.

«Хоча ми більше фокусуємося на допомозі приватному бізнесу, та великі кошти вкладаються у розвиток інфраструктури. Тому що без розвитку інфраструктури не розвиватиметься і приватний бізнес», – говорить вона.

У Львові за допомогою ЄБРР вже втілено або реалізовуються проєкти, пов’язані з розвитком мережі громадського електротранспорту, поводження зі сміттям, розвитком дорожньої мережі тощо.

«Хотіли би бачити більше представників приватного сектору. Зараз серед наших клієнтів є «Рукавичка», «Кормотех». Останнє – це перший приклад і прорив, коли інвестиції ідуть вже за межі України, адже вони відкрили виробництво в іншій країні», – зазначає Ірина Кравченко.

Читайте також: Важливі уроки пандемії або Чому партнерство у бізнесі ніколи не вийде з моди

Представниця Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) Олена Волошина додала, що корпорація має програму «Cities (Міста)», за якою співпрацює з муніципалітетами у галузях громадського транспорту, підвищення енергоефективності тощо. І Львів у цій програмі є у топ-5 найактивніших лідерів.

«Це важливі напрямки, за якими ми працюємо, але водночас ми не забуваємо і про підтримку приватного сектору. Особлива підтримка потрібна малому і середньому бізнесу, що становить великий відсоток в Україні», – каже Олена Волошина.

Робота над реформами

Окрім інфраструктурних та бізнесових проєктів міжнародні організації допомагають в Україні із консультаціями експертів та співпрацюють з українським урядом у розробці реформ, що стимулюватимуть розвиток економіки в країні.

«Працюємо і з фінансовим сектором, тому що без цього неможлива буде допомога малому бізнесу. Допомагаємо малому бізнесу через залучення консультантів та експертів. Окрім продовження співпраці, очікуємо реформ, тому що без них неможливо працювати ефективно – усі наші проєкти пов’язані з реформами. Успіх залежить від того, які реформи і як будуть впроваджені. Також важать ентузіазм та готовність закатати рукави і працювати», – вважає Ірина Кравченко.

Вона додає, що дуже багато залежить від політичної стабільності і темпу реформ, самих лише ресурсів, яких у міжнародних організацій вистачає, – не завжди достатньо.

Що рухає українську економіку

«Світ буде їсти. І Україна в цьому секторі є одним з ключових лідерів, щоб так і було, треба зробити більш ефективним та більш стабільним сільське господарство», – зазначає Олена Волошина.

У цьому допомагає інструмент, що зараз активно розвивається, зокрема на Львівщині – це аграрні розписки.

«Ми займаємося цим уже багато років, починаючи зі створення законодавства, реєстрів, проводимо роботу з банками. Зараз вже розпочався новий етап: створення агророзписки цінним папером. Мова про те, що малому та середньому фермеру надається можливість залучити через цей механізм все, що він потребує під час посівної, через цей механізм, в якому задіяні і постачальники, і банки, і самі фермери», – пояснює Олена Волошина.

Окрім того, щоб досягти розвитку агросектору, додає представниця IFC, потрібно розвинути логістику: провести реформу доріг, Укрзалізниці, вкластися у портові термінали, у сховища та іншу інфраструктуру.

Також, додає вона, не завжди варто експортувати сировину, а  краще створювати продукти з доданою вартістю, щоб отримувати більше валютної виручки.

Читайте також: Лідерство у часи Covid-19. Чому у XXI столітті слова «якщо настане криза» уже не працюють

Голова Львівської ОДА Максим Козицький зазначає, що на Львівщині зареєстровано понад 300 фермерських господарств, що створюють унікальні продукти.

«Навколо таких фермерських господарств може розростатися інша інфраструктура, що дає поштовх туризму, суміжним галузям», – каже він.

Другий сектор, який тримає економіку України – це ІТ, каже Олена Волошина.

«Тут важливо подумати про те, як створювати ще більш привабливі умови, щоб цей бізнес залишався в Україні, щоб система була стійкою. Діалог про регуляторне середовище для цього бізнесу має продовжитись», – вважає вона.

Також Олена Волошина згадала про приклад консолідації у час кризи українського рітейлу. На її думку, консолідація в інших галузях також допоможе їм у розвитку.

Окрім того, за її словами, в Україні активно реєструють індустріальні парки, а це означає, що бізнес не відмовляється заходити в країну і це хороший знак.

«Для цього всього потрібна кровоносна система у вигляді банків. І зараз тут все гаразд. Ми намагаємось розширити їхні продукти – щоб вони вийшли на довгострокове іпотечне кредитування, наприклад, або на продукти, пов’язані із земельною реформою», – говорить представниця IFC.

Інструменти залучення інвестицій

Заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ірина Новікова під час осіннього Ділового форуму розповіла про основні інструменти для залучення інвестицій в економіку України. Головний з них – державно-приватне партнерство.

«Коли потреби державного сектору великі, а ресурси – маленькі, то державно-приватне партнерство заповнює прогалину, допустивши бізнес для збільшення ефективності тих чи тих секторів: транспорт, дороги, освіта, здоров’я, телеком-технології», – говорить Ірина Новікова.

За її словами, ДПП – це договірні відносини, основна відмінність яких – розподіл ризиків, баланс між інтересами держави і бізнесу.

Заступниця міністра наводить успішні приклади такого партнерства: будівництво тунелю під Ла-Маншем, євразійський тунель, стамбульський аеропорт – вони не відбулись би без залучення бізнесу. Найбільш поширена форма такого партнерства – це концесія.

Читайте також: Що таке «нова нормальність» і як із нею жити

Львів, за її словами, став першим містом в Україні, що затвердило програму ДПП із переліком з 11-ти перспективних проєктів, що скоро підготують для бізнесу. Туди входять паркінги, об’єкти в галузі охорони здоров’я, тепло- та водопостачання тощо. Також готується державний перелік до 2023 hjre з пріоритетами і до нього увійдуть деякі із львівських ініціатив.

Другий інструмент для залучення великих інвестицій, говорить Ірина Новікова, це так звані інвестиційні няні. Згідно із законопроєктом про створення конкурентних умов, що зараз готується до другого читання, інвестор зможе сам вибрати собі набір пільг, якщо відповідатиме умовам. Ідеться про податкові пільги, отримання земельної ділянки і звільнення від плати за землю, будівництво і ремонт об’єктів суміжної інфраструктури за рахунок державного або місцевого бюджетів тощо.

«За кожним великим інвестором буде закріплений інвестиційний менеджер, який допомагатиме у комунікації з органами влади, в оцінці проєкту, їх структуруванні, і який готуватиме щомісячний звіт для міністра», – каже Ірина Новікова.

Третій інструмент для залучення інвестицій – це індустріальні парки. В Україні їх зареєстровано вже 43, із них 7 – у Львівській області.

Щодо функціонування індустріальних парків, то директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда зазначив, що інфраструктуру таких парків важко розбудувати без підтримки з державного бюджету.

«Якщо Львів може чи міг собі це дозволити, то область – ні. Якби я прийшов на сесію в облраду і сказав, скільки мільйонів нам потрібно для підведення інженерних мереж до індустріального парку, то 83 депутатів із 84 втратили би свідомість», – говорить Степан Куйбіда.

Тож, на його думку, міністерство економічної політики мало би допомогти із залученням державних коштів у такі великі інфраструктурні проєкти.

Які прогнози росту і падіння економіки України?

Ірина Кравченко говорить, що за оцінками ЄБРР, падіння економіки України на сьогодні сягає 4,5%, а до кінця року може становити до 5,5%. Через кризу падіння ВВП торкнулось усіх країн, додає вона, наскільки сильно – залежить від структури кожної окремої економіки.

«Але ми вважаємо, що наступного року економіка буде відновлюватися. Тому що для цього є всі фактори. Залучаються кредити, інвестиції, міжнародні організації не відмовляються від підтримки. Тому наші прогнози достатньо оптимістичні», – говорить Ірина Кравченко.

За її словами, якщо подивитись на карту світу, то у країнах, що розвиваються, ситуація не так сильно погіршилась, як у розвинених країнах.

Олена Волошина додає, що вже сьогодні видно, що Україна не так погано виходить з кризи. І зазначає: «У кризі треба бачити можливості».

Читайте також: Ми всі в одному човні або Як бізнесу зробити прорив у часи кризи

Максим Козицький висловив кілька думок про розвиток промисловості на Львівщині. За його словами, вкладати треба у те, що буде життєздатним у найближчі десятиліття – білі індустрії, креативні індустрії тощо.

«Треба дивитись, куди рухається світ. Львівщина має бути орієнтована на Європу для налагодження контактів, ми там бачимо своє майбутнє», – каже він.

Присутній на форумі міський голова Львова Андрій Садовий додав, що в Україні багато енергії витрачається на боротьбу всередині.

«Ми забуваємо, що цей світ дуже глобальний і поляки за цей час пішли на 50 років вперед. Ми маємо питати себе самі – чому ми воюємо один з одним. Варто інвестувати час в дискусії і круглі столи для розв’язання проблем, а не в розмови про ці проблеми», – говорить він.

Секретний інгредієнт

Олег Никулишин, CEO Market Universal, мережа аптек «DS», вважає, що найцінніший ресурс для змін і розвитку сьогодні – це люди, які довіряють і яким довіряють.

«Немає нічого швидшого, аніж довіра. Вона, як дріжджі в тісті, піднімає навколо себе все. А недовіра подвоює ваші видатки на ведення бізнесу. Я був здивований, коли дізнався, що польська економіка втрачає в рік 4 млрд євро через недовіру між підприємцями. Як це можна розрахувати? Є досить прості матриці: поділ на табори, моя хата – скраю, бюрократизм, багато часу на прийняття рішень, погані комунікації, невдоволеність персоналу. І тут бізнес втрачає від 20 до 60% ефективності», – розповів Олег Никулишин.

За його словами, керівник може бути висококласним фахівцем, але якщо йому не довіряють, то бізнес втрачає. Коли підлеглі бачать свого керівника, який говорить одне, а робить інше – це дуже впливає на стосунки у колективах, вважає CEO Market Universal.

Твоє місто

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!