Площа Коліївщини. Частинка старого Львова, яку скоро осучаснять

1955 0
Сьогодні на площі не збереглося жодної будівлі з часів єврейської дільниці. Сьогоднішня забудова території – це XIX, навіть початок XX століття.

Площа Коліївщини – одна з найменших площ у Львові, 30 на 23 метри. Вона затиснута поміж чотирьох будинків. Тут є рибний ресторан і кав’ярня, у якій можна скуштувати французьких млинців, а ще паб та заклад з індійською кухнею. Може трішки занедбана, але львів’яни її люблять такою, як вона є.

Частинка старого Львова, яка скоро може змінитися. Протягом цього та наступного років її планують осучаснити та щось зробити з колодязем, який зараз не діє, але має свою унікальну історію. Tvoemisto.tv про минуле цієї площі та які оновлення її чекає. 

Єврейська дільниця та колодязь

Площа розташована на території колишньої єврейської дільниці. Тоді її кордонами зі сходу була стіна міського арсеналу, з півдня – міські мури. На заході кварталу теж стояла стіна, яка захищала його від вулиці Шкоцької (сучасна Сербська), а з півночі район відмежовувався задніми частинами будинків, що на вулиці Руській.

Читайте також: Внутрішній туризм в Україні. Ми запізнилися на 2-3 роки та особливий наголос на чесності

Окремо територія площі з’явилася у ранній австрійський період після того, як на місці розібраних міських укріплень проклали вулицю Нову (сучасна вул. Братів Рогатинців). Посеред площі є залишки старої криниці. Львовознавець Ігор Лильо розповідає, що вона була причиною дуже серйозних конфліктів у Львові. Пояснює, що вода тут завжди була важко доступним ресурсом. Доводилося копати дуже глибоко, тоді ж коли діставалися води, то часто вона була не придатною для споживання. Криниця, що на площі Коліївщини, попри те, що була викопана на найвищій точці середньовічного Львова, забезпечувала водою всю дільницю. Вона була необхідною для функціонування мікв – ритуальних лазнь.

Точної дати, коли викопали цю криницю немає. Ігор Лильо, посилаючись на польську історикиню Люцію Харевічову каже, що перша згадка про неї з’являється десь на межі XVI-XVII століть. В історії є декілька випадків, коли, власне, через проблеми з криницею були дуже серйозні суспільні загострення. Одного разу, коли магістрат Львова підняв ціну до 380 злотих на рік замість 80, єврейська громада відмовилася платити і влада перекрила доступ до води. Це привело до того, що мешканці єврейської дільниці почали ходити на пл. Ринок, щоб там набрати води. Проти цього протестували мешканці Ринку. Почалися суперечки та сварки, що часто переростали в бійки, та ув’язнення представників єврейської громади.

Сучасний вигляд криниці на площі Коліївщини

Прилеглий до цієї площі район був бідний, тут жив переважно трудовий люд. Забудова дільниці була в основному дерев’яна або ж частково кам’яна, що було причиною частих загорянь. Пожежі були, як правило з п’ятниці на суботу. Це пов’язано з шабатом. Ортодоксальним євреям в суботу нічого не можна було робити, навіть піч розтопити. Тому вони намагалися залишити вогонь в печі на ніч. Пожежі призводили до постійних перебудов дільниці. Сьогодні ж на площі не збереглося жодної будівлі з часів єврейської дільниці. Сьогоднішня забудова території – це XIX, навіть початок XX століття.

Читайте також: Уже не райцентр. Чи знають у Пустомитах, що з ними буде після втрати статусу

«Цей район важливий, але слідів історичної спадщини там майже не лишилося», – розповідає Ігор Лильо.

Перша львівська бензоколонка та Стівен Спілберг

Серед цікавих моментів, то у міжвоєнний період на сучасній вулиці Братів Рогатинців була встановлення перша у Львові бензоколонка. Історик також додає, що у той самий період тут діяла одна з перших кіностудій.

Єврейський квартал у Львові є чи не єдиним місцем, чорно-біла довоєнна хроніка якого добре збереглася до сьогодні. Вона датована 1939 роком, а права на неї належать відомому на весь світ режисеру єврейського походження Стівену Спілбергу. У 10-хвилинному фільмі розповідають про Лемберг і його єврейську історію. Львів є одним з п’яти міст, яким й був присвячений проєкт автора.

Євреї складали понад третину всього населення міста Лева. У дільниці, центром якої була сучасна пл. Коліївщини, розташовувалася найбільша кількість синагог. Однією з найвідоміших є «Золота Роза». Її побудувала родина Нахмановичів, яка мешкала на сучасній вулиці Староєврейській. Дільниця втратила свій вигляд після 1940-х років. Саме в цей час нацисти вщент зруйнували більшу частину синагог у Львові.

Площа історично мала декілька назв. Спочатку вона була Жидівською. В 1871 вуличну її перейменували на пл. Векслярську (від німецької Wechsel – обмінювати). Іудеї давали гроші під проценти, тоді як християнська релігія це забороняла. В тодішній єврейській дільниці було досить багато обмінників. Для того, аби гроші поверталися вчасно, підписували відповідний фінансовий документ – вексель. В 1950 році радянська влада змінила назву на пл. Коліївщини. З акцентом на місці ув’язненя полонених гайдамаків (в підвалах міського арсеналу).

Площа з запахом кави та парфумів

Сьогодні ж на цій площі є чотири будинки. Одним з найстарших вважається наріжний за адресою пл. Коліївщини, 1. Він був зведений наприкінці XVIII ст. на фундаментах двох ренесансних кам’яниць – Коркесівської та Іцка Броцького. На ньому досі видніє стара адреса – pl. Wekslarski.

Площа оточена кафешками та ресторанчиками – «до кольору і до вибору». Це точно площа не для ділових зустрічей, тут – відпочивають за доброю кавою, чи за смачною стравою.

Для прикладу, рибний ресторанчик запрацював трохи менше ніж рік тому. Ще тут є кав’ярня, в якій на сніданок можна скуштувати французьких млинців. Також тут розташований паб та заклад з індійською кухнею.

Читайте також: На яку гору піднятись у Славську. 4 унікальні піші маршрути

Зранку тут малолюдно. Панує цілковитий спокій, можна почути розмови у півтонах та стукання столових приборів по тарілках. В повітрі відчувається аромат щойно приготованої кави. Зі сторони вул. Братів Рогатинців на площу долітають мильні бульбашки з апарату, який стоїть на вікні однієї з тамтешніх крамниць. Офіціантка одного з закладів розповідає, що зранку до них заходять переважно постійні гості, які обожнюють затишок.

Увечері ж ця невеличка площа перетворюється на гамірний вулик. Музика стає дещо голоснішою й доповнюється ледь помітними звуками цвіркунів. Люди тут зустрічаються зі старими друзями або ж знайомляться з новими.

Аромат вранішньої кави змінюється на парфуми найрізноманітніших запахів. Площа охоплена блідо-жовтим світлом вуличних ліхтарів. Попри те, що на годиннику лише 21.30 світла у вікнах житлових будинків немає. Місцеві кажуть, що тут вже майже нікого не залишилося. Всі квартири в основному здають в оренду.

Колодязь, фонтан чи питний фонтан?

Де-не-де на площі вибита бруківка, криниця слугує радше місцем для зберігання мішків. У міськраді обіцяють, що за рік-два площу облаштують і навіть обіцяють щось зробити і з колодязем. Також не виключено, що площу можуть і перейменувати.

Як повідомив керівник Бюро спадщини Павло Богайчик, триває обговорення, що це має бути конкретно: колодязь, фонтан, чи питний фонтан. Точно зберігається ідея джерела води і озеленення площі, але яким буде фінальне рішення, можна буде дізнатися восени при публічному представленні проєкту.

Нагадаємо, як повідомлялось у лютому цього року, ЛМР підписала меморандум про співпрацю з єврейськими організаціями у проєкті «Спільна відповідальність за спільну спадщину» (ReHERIT).

В його межах, завдяки допомозі Європейського союзу, буде реалізовуватися проєкт з реконструкції площі Коліївщина.  За словами заступника міського голови з питань розвитку Андрія Москаленка, термін його реалізації цей та наступний роки.

Щодо перейменування площі, то координаторка проєкту від ReHERIT Олександра Сосновська зазначає, що ця ідея з мешканцями площі та представникми єврейської громади міста попередньо обговорювалася і це викликало інтерес. Однак конкретно з назвою поки що не визначилися, тому усе ще в процесі.

Ольга Осіпова

Фото автора 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!