
Фото: Unsplash
Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
У багатьох країнах Європи захворюваність на Covid-19 зросла до 15-30 тисяч нових випадків на добу, тож низка країн повернулась до локдауну, включно з комендантськими годинами. Європейські країни закривають ресторани, салони краси, забороняють спортивні та культурні заходи тощо.
Школи ж закривають не скрізь: сьогодні на дистанційне навчання перевели молодші класи у Польщі, які до цього часу відвідували заняття. Також на дистанційному навчанні школярі у Чехії. В Австрії із погіршенням ситуації із захворюваністю обмежують роботу шкіл – в залежності від «карантинної зони», але для дітей, чиї батьки мають ходити на роботу, а особливо для дітей медиків, поліцейських і пожежників, школи відчинені завжди. Утім Франція, Німеччина, Британія та деякі інші країни Європи наполягають на тому, що школи мають бути відкритими.
Майбутнє не може бути жертвою хвороби
Позиції лідерів європейських держав щодо роботи шкіл схожі, ідеться у статті The New York Times. Наприклад, ірландський прем'єр-міністр Майкл Мартін зазначає, що хоч уряд змушений знову вводити обмеження, жертвуючи економікою, школам життєво необхідно залишатись відкритими.
«Ми не можемо і не будемо дозволяти, щоб майбутнє наших дітей та молоді стало черговою жертвою цієї хвороби», – проголосив Майкл Мартін у національному зверненні. «Їм потрібна освіта», – констатує він.
Читайте також: Освіта проти пандемії. Як у світі починають навчальний рік попри Covid-19
У всьому світі зростає занепокоєння, що пандемія завдає тривалої шкоди академічному та емоційному розвитку цілого покоління дітей. На початку жовтня конференція міністрів культури в Німеччині наголосила на праві дітей на освіту, що, на їхню думку, найкраще забезпечується серед однолітків у класах.
«Це повинно мати першочергове значення під час ухвалення всіх рішень про обмежувальні заходи, що необхідно вжити», – зазначив один з міністрів.
Німецька канцлерка Ангела Меркель у своїй промові зазначила ще одну причину важливості доступу до шкіл, вказуючи на «драматичні соціальні наслідки», які спричинило їх закриття для сімей під час локдауну в березні та квітні.
«Насильство супроти жінок та дітей зросло колосально», – сказала Ангела Меркель, обґрунтовуючи рішення свого уряду припинити спортивні й культурні заходи та закрити ресторани замість шкіл.
«Важливо враховувати соціальні наслідки, якщо нам доводиться втручатися у ці питання», – вважає канцлерка.
У Британському уряді також наполягають на повноцінному функціонуванні шкіл у королівстві, попри те, що дані Національного статистичного офісу свідчать про різке зростання захворюваності в середній школі – відсоток позитивних випадків змінився з 0,17% станом на 12 вересня до 2,01% станом на 23 жовтня. У той же час, найвищою залишається захворюваність серед людей віком 12-24 років – 2,3%, пише Independent.
Британський епідеміолог Ніл Фергюсон, який займався моделюванням впливу епідемії для уряду країни, вважає, що наступає межа, до якої можна було стримувати пандемію, не відправляючи школярів додому.
Закриття шкіл впливає на смертність від коронавірусу?
Проте нове дослідження, опубліковане у British Medical Journal, навпаки свідчить про зростання смертності у Британії через закриття шкіл у березні. Грем Акленд, професор комп’ютерного моделювання в Единбурзькому університеті і автор цієї наукової статті, аргументує такі висновки тим, що коли школи відкриті, вірус циркулює серед молодшого населення, яке є менш вразливим до наслідків хвороби. У той же час, літні люди належать до групи ризику, а закриття шкіл потенційно збільшує кількість контактів між ними та дітьми.
Читайте також: Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
Освіта і майбутній рівень життя
Цікавими є і прогнози, як припинення навчання в класах призведе до майбутніх економічних втрат для населення. Згідно з результатами досліджень OECD та ifo-Institute, через закриття шкіл лише на цей рік потенційний дохід нинішнього покоління школярів може знизитись на 3% за весь період їхнього життя, повідомляє німецьке бізнес-видання Handelsblatt.
Частіше провітрюйте
Зважаючи на це все, продовжувати роботу шкіл у Європі планують із чітким дотриманням превентивних заходів, як-от: обов’язкове носіння масок, дотримання соціальної дистанції та часте провітрювання приміщень.
До того ж, як свідчать результати моделювання за допомогою технології Covid Airborn Transmission Estimator, у класі з 24-х учнів із вчителем ризик зараження знижується з 12 до 1 випадку, якщо дотримуватись згаданих правил та зменшити тривалість заняття до однієї години, йдеться на сайті El Pais.
ВООЗ навіть присвятила окрему коротку розмову з науковицею про провітрювання приміщень, як один із засобів для зменшення ризиків поширення вірусу в приміщенні. Відчинені вікна та двері «оновлюють» повітря у закритому просторі, каже докторка Марія Нейра.
У таких приміщеннях, як шкільні класи, каже вона, можна використовувати не лише природну, але й механічну вентиляцію, утім варто передусім уникати рециркуляції повітря. Якщо ж цього не уникнути, тоді важливо пильно підбирати фільтри та стежити за їх справністю і чистотою.
«Якщо протягом години шість разів провітрити приміщення, оновити повітря, то можна бути впевненим, що це зменшить ризик поширення вірусу в приміщенні», – говорить Марія Нейра.
Майбутнє вже близько
В Україні та у Львові зокрема школи наразі не закривають, але неодноразово говорили, що це доведеться зробити у разі погіршення ситуації. Утім, т. в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет раніше казав, що зі збільшенням кількості хворих може бути так, що до навчання повернуться лише учні молодшої школи.
Марина, донька якої навчається у 9-му класі, не погоджується із такою перспективою.
«Навесні, під час жорсткого карантину, у доньки були лише дистанційні уроки з математики. Інші вчителі, і то не всі, тільки надсилали номери вправ для домашнього завдання у вайбер. Зате у травні всі різко ожили і почались контрольні онлайн», – розповідає Марина.
Читайте також: Чи страхують львівських вчителів від Covid-19 та скільки це може коштувати
Вона переконана, що такі речі однозначно позначаться на майбутньому дітей. Хоча самі учні сподіваються, що наприкінці навчального року, як і торік, ДПА не буде, але батьків це не тішить, особливо, якщо дитина планує піти зі школи у коледж чи училище.
«Середній бал атестату, що, імовірно, можуть використати у підсумку, не є реальною оцінкою. На оцінках у табелі позначаються симпатії та антипатії учителів, особливо, коли дитина не з тих, хто скориться і схилить голову та промовчить. Окрім того, хоч є одні правила оцінювання, та факт, що школи і вчителі виставляють оцінки по-своєму», – каже жінка.
Мама 9-класника Лілія теж вважає, що як і молодші, так і старші школярі повинні ходити до школи.
«Вважається, що 11-класники і так не ходять до школи, бо у них – репетитори. Але думаю, що масштаби сильно перебільшені. Не всі можуть дозволити собі репетиторів, не всі хочуть це робити, тож діти мають готуватись у школі. 9-класники теж потребують навчання в школі. По-перше, хтось з них планує піти в коледж, по-друге, мені здається, не так багато підлітків є свідомими і дисциплінованими, вони потребують контролю та пояснень не згірше за малих дітей», – каже Лілія і додає, що у старшокласників вже не буде часу наздогнати втрачене.
Що дитина робить удома сама
У обговореннях у соцмережах батьки часто задаються питанням про те, що, згідно з українським законодавством, дитину до 14 років не можна залишати удома саму.
«Я працюю в університеті і навесні теж була на дистанційному, тому могла пильнувати дитину. Але є батьки, які працювали. Недавно моя дитина на власні очі бачила, як з вікна випав хлопчик. Коли дитина залишається удома, ми не знаємо, чим вона займається», – говорить Наталя, мама 11-річної дитини.
Читайте також: У час карантину не залишайте дітей самих удома і спілкуйтесь із ними. Сім порад психолога
Удома, додає вона, увага дитини розсіяна, адже тут є ліжко, телевізор, смаколики. Окрім того, якщо вчитель навіть проводить уроки у зумі, дитина може вимкнути камеру на ґаджеті і ніхто не знатиме, чим вона насправді займається.
Наталя вважає, що діти мають залишатись у школі, потрібно лише добре організувати процес – можливо, поділити учнів на групи, які будуть вчитись у різні зміни чи навіть у різні дні.
Має бути логіка
«Так, дитина має вчитись у класі, тоді і вчитель нормально пояснить, і буде спілкування з однолітками. Але в нинішніх умовах, мене більше лякає те, що моя дитина захворіє, аніж те, що вона буде вчитись удома», – говорить Ірина, мама шестикласника, яка улітку сама перехворіла на Covid-19.
Більше, ніж закриття шкіл, Ірину лякає можливе закриття спортивних секцій, адже діти потребують руху – заняття з карате, наприклад, мама чи тато не проведуть так, як тренер. А затяжний карантин вже позначився на здоров’ї багатьох дітей.
«І так зле, і так недобре. І дитина може зі школи принести вірус, і батьки з переповненої маршрутки чи з роботи. Нелогічно це все, що у нас відбувається. І ніби дорослі люди у владі, але виглядає все це дивно», – зітхає Ірина.
Обіцянки
На початку навчального року, у вересні, ішлося про те, що не відвідувати школу мають право діти, які потенційно перебувають у зоні ризику – мають хронічні або складні захворювання. Навчальні заклади мали би запропонувати їм інші форми навчання.
Так само говорили про те, щоб діти ходили у школу за бажанням батьків – тобто ті з них, хто переживає за здоров’я дітей чи інших членів родини, могли би вчитися дистанційно. Можливо, такий варіант допоміг би залишити школи відкритими для тих, хто цього потребує, і зменшити тривогу у тих, хто воліє залишати дітей удома. Але про це скоро перестали говорити, тому що ані на державному, ані на місцевому рівні не регламентували і не налагодили відповідні процеси.
Віталій Голіч
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Найважче повертатися без результату». Як на Львівщині шукають заблукалих у горах
- Чи допоможе львів'янам щеплення від коронавірусу поїхати за кордон
- Усиновлення крок за кроком. Як у благодійному фонді «Рідні» допомагають стати батьками
- Правди не знав ніхто. Історія скульпторки і львівської легенди Теодозії Бриж
- Щороку їду на Майдан. Історія медсестри, чиє фото друкували світові медіа
- Перегони до Марсу і повернення на Місяць. Як Україна освоює космос із іншими
- То мороз, то відлига. Хто такі метеозалежні люди і до чого тут львівська погода
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду «Айболить» та «Юний технік»
- «Я недопильнувала». Батьки онкохворих дітей часто звинувачують себе
- Львів, який хочеться запам'ятати. Атмосферні фото засніженого міста
- Почути і перемогти. Як у львівській лікарні діти долають рак
- (Не) Доглянута старість. Які умови в будинках для літніх у Львові і скільки це коштує
- «Мама викликала швидку і знепритомніла». Історії людей, які отруїлись чадним газом
- Щоб усі були як рідні. Як у Львові працюватиме Центр підтримки дітей та сім’ї «Рідні»
- Робота на випередження. Як Рівне підготувалось до снігопаду і показало приклад іншим
- «Тут ближче до Бога». Розповідь про отця, який високо в горах лікує людей
- Халк прокидається. Львів'яни – про те, як Covid-19 впливає на психіку
- Хто такі медичні капелани і чому їх хочуть ввести у штати лікарень
- Не Польщею єдиною. Куди їдуть заробітчани після локдауну і що їм пропонують
- Лікар для всіх. У пам’ять про медика Євгена Марцинішка
- Французька кухня, віденські бали. Як жили львів'яни сто років тому
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
- Що Зінкевич обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- На «В» з мінусом. Дитячий онколог Роман Кізима про медицину у Львові
- Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
- Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
- Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм
- Із корицею, веганський і на когуті. 7 рецептів борщу від відомих львів'ян
- Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
- Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають в суді і до чого тут репутація України в Європі
- «Як перетворити кризу у можливості». Не час різати одне в одного бізнес-пиріг, треба його збільшувати
- Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
- Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
- Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
- Привіт з далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
- Треба вичавити з себе совок, а потім ще раз і ще раз. Кауфман у влозі Рущишина
- Втратити, щоб відчути цінність. «Як перетворити кризу у можливість» у галузі гостинності
- У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
- З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» Європейської солідарності
- «Тримати лінію фронту і захищати своє». Жадан у влозі Рущишина
- Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу