Учора, 4 жовтня, розпочався Всесвітній тиждень космосу. Tvoemisto.tv з’ясувало, як біля Золочева на Львівщині працює Центр космічних досліджень і зв’язку (ЦДКЗ) Державного космічного агентства України та чи можна туди потрапити кожному.

Мета всесвітнього тижня космосу – звернути увагу на міжнародному рівні на внесок, що робить космічна наука в покращення життя людини. Такі дати обрали недаремно, адже 4 жовтня 1957 року запустили перший штучний супутник Землі «Супутник-1», що відкрив шлях до дослідження космічного простору. А 10 жовтня 1967 року набрав чинності Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.

Сигнал з космосу і врожай картоплі

Центр космічних досліджень на Львівщині – один з найбільших об’єктів космічного та супутникового зв’язку в Україні. Він має дві великі приймально-передавальні станції з антенами – 25 та 32 м. За науку тут відповідають одні з найкращих українських науковців з Харкова, які аналізують інформацію, що зберігається в Центрі. Місцеві мешканці розповідають багато легенд, пов’язаних із цим місцем. Наприклад, коли антени вмикають, то навколо радіація і краще близько не підходити. Або, якщо тиск піднявся чи картопля не вродила, то теж винні антени.

Як розповідає у коментарі Tvoemisto.tv начальник Центру Віктор Ожінський, насправді ж історично це був великий комунікаційний центр, що забезпечував супутниковим зв’язком.

«Його заснували в 1974 році, а в 1975 уже залучили до організації каналів зв’язку у програмі спільного експериментального польоту радянського космічного корабля «Союз-19» і американського – «Аполлон» – «Союз-Аполлон», – каже він.

Читайте також: «Знайте, що ви це можете». Астронавтка українського походження про місії NASA та потенціал України

Із 1975 року, Центр космічного зв'язку в Золочеві забезпечував роботу міжнародних каналів зв'язку та телебачення СРСР, Польщі, Угорщини, Чехословаччини та інших країн. Через космічні апарати на тоді радянську 25-метрову антену передавали інформацію і спілкувалися між собою лідери США й Радянського союзу. А також в межах Літніх олімпійських ігор 1980-го, які відбувалися в Москві, із цього центру мідними кабельними системами відправляли інформацію в Москву на Останкінську телевежу.

«У той час Центр постійно розширявся і у 1986 році вже побудували антенну систему MARK-4B, щоби забезпечувати зв’язок також зі східними країнами, азійським регіоном. У 90-х роках були й інші модернізації, що дало змогу забезпечити роботу повністю в цифровому стандарті. Однак потім з’явився інтернет і трансатлантичний оптичний кабель, тому Центр почав занепадати», – додає Віктор Ожінський.

Читайте також: Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу

Він належав різним міністерствам, а також до 2017 року – Львівській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Зараз – Державному космічному агентству України. Після анексії Криму, коли Україна тимчасово втратила і антенні системи, що там базувалися, гостро постало питання відновлення космічних можливостей країни.

«Космос розвивається і його, безперечно, потрібно постійно досліджувати – таємниці виникнення життя, як там відбувається утворення зірок, чорних дір. Людство йде вперед, і наша країна має бути на рівні з іншими», – додає він.

Як він змінюється

Зараз супутникові антени зовсім невеликі, тому почали модернізацію, як Центру, так і супутників. Грошей на це не виділяли, за словами начальника Центру, але добре спрацював персонал – усі технічні засоби зберегли в доброму стані. Спочатку модернізували систему керування: вона – універсальна, може працювати з будь-якими космічними об’єктами. Далі модернізували приймальні системи – приймач-реєстратор дозволяє реєструвати випромінювання від радіоджерел, галактик.

Тут будуть встановлювати ще один приймач, тоді антенна система працюватиме одразу в трьох діапазонах, що можуть не всі. Такий приймач, каже Віктор Ожінський, дозволяє досліджувати життя в космосі.

Львівський діґґер Андрій Риштун, який взимку побував у Центрі космічних досліджень і зв’язку, у коментарі Tvoemisto.tv зазначає, що зараз тут займаються модернізацією обладнання.

«Україна повинна бути космічною країною, щоб принаймні протистояти Росії у війні на Сході, стежити за супутниками: що і де літає. Окрім цього, в нас є свої ракетоносії, от в Мукачево є радіолокаційна станція, яка теж супутники всі бачить», – каже він.

Читайте також: Львів і космос нерозлучні з 1771 року. Як працювали найдавніші обсерваторії міста

По-друге, за його словами, розвиток космічної науки робитиме Україну престижнішою країною на світовій арені. Так, можна буде брати участь в наукових дослідженнях, приймати сигнали з далеких зірок в загальну мережу, розвивати космічну галузь.

«І, по-третє, що дуже важливо, до Центру пускають цивільних. Приємно, що армія в нас прагне бути західного взірця, комунікувати з цивільним населенням, показувати, чим займаються, вести просвітницьку діяльність», – додає Андрій Риштун.

Як сюди потрапити

Однак потрапити сюди можна у випадку, коли ваш туроператор має домовленість з Центром космічних досліджень і зв’язку. Про це розповідає Tvoemisto.tv заступник начальника ЦКДЗ Володимир Власенко. 

«У нас є типова домовленість із туристичними операторами. Ми багатьом пропонували таку екскурсію для їхніх туристів, погодилися шестеро. 54 грн оплачує туроператор за кожну людину, проте, скільки він бере за свої послуги, не знаємо. А для тих, хто хоче сюди потрапити, так би мовити, своїм ходом, групою тощо, можна звернутися з листом до начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимира Ілліча Присяжного», – каже він.  

Володимир Власенко додає, що Служба безпеки України перевіряє дані людей до того, як вони потрапляють до Центру космічних досліджень, і кожен обов'язково повинен мати із собою документ, що засвідчує особу. Екскурсії для дітей є безкоштовними.

Ольга Коваль

Фото "Твого міста" та Андрія Риштуна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.