
фото: viv.travel
Як популярні міста дають собі раду з туристами і до чого тут Львів
Дух часу
За даними Нацбанку, торік українці витратили на подорожі 7,8 мільярда доларів, що майже на 10% більше, ніж у 2017.
Подорожі зараз як новий zeitgeist (із німецької – дух часу – філософська концепція, що описує панівні погляди та віяння певної епохи). Всесвітня туристична організація звітує про трикратне збільшення кількості міжнародних туристів із 1990 року по 2017 рік. У 2010 році організація передбачала 1,4 млрд туристів на 2020 рік, але ринок випередив очікування, і світ перетнув цю позначку на два роки швидше.
Читайте також: Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
У кількісному вимірі далеко попереду всіх Старий континент: впродовж 2018 року кордони європейських країн перетнули 713 мільйонів іноземних туристів. У 2017 році (останні доступні дані) вони принесли Європі прибутків на 519 млрд доларів. Всього ж індустрія закумулювала того року фантастичну суму – 1 трильйон 340 мільярдів доларів.
Висока мобільність зумовлює серйозне навантаження на інфраструктуру, що не була розрахована на таку інтенсивність пересувань (починаючи від хронічних затримок авіарейсів, руйнації доріг і зношуваності рухомого складу), а також на екосистему планети. У 2018 році, згідно з дослідженням групи Transport & Environment, компанія Ryanair опинилась на десятому місці за викидами CO2 в ЄС, слідом за найбільшими ТЕС континенту. Нагадаємо, що цей лоукост уже рік, як літає зі Львова. Щоправда, у самій компанії подібні закиди відхиляють. Порахувати ж, скільки ресурсів іде на інші процеси циклу, починаючи від щоденного прання рушників та білизни в готелях, навряд чи взагалі можливо.
Чому туристів стає більше?
Наслідки підвищеної популярності мандрів можемо спостерігати на практиці у різних куточках планети. Вулиці багатьох міст світу перетворились на вавилонське стовпотворіння. Тепер не так легко підійти до фонтана Треві у Римі чи помилуватись Мона Лізою у Луврі. Те, що колись було привілеєм невеличкої групи обраних, сьогодні доступно все більшій кількості людей. Через епохальні зміни у соціальній структурі країн, що розвиваються (особливо Китаю), сотні мільйонів людей виходять з-за межі бідності. Там формуються все більш численні середній та вищий класи. І, задовольнивши базові матеріальні потреби, ці люди теж хочуть подорожувати.
Читайте також: Читайте також: Туристи замінили львів’ян. Тепер нам треба змінити туристів
Венеція. Джерело: medium.com
Такий наплив відвідувачів змінює звичний плин життя у місті та часто викликає роздратування у «корінних» мешканців. Для протидії у Римі заборонили одягатись у костюми центуріонів, із якими полюбляли фотографуватись туристи, а також купатись у фонтанах, їсти біля історичних пам‘яток та співати у громадському транспорті. Нью-Йорк, Барселона та інші міста по всьому світу посилюють вимоги до сервісу пошуку житла Airbnb, а в Японії ухвалили спеціальний закон, який дозволяє буддистським монастирям здавати кімнати мандрівникам на комерційній основі.
Туристи їдуть за чимось новим і автентичним. Проте коли їхня кількість стає надмірною, автентичність може бути втрачена. Нерідко туристичний бум витісняє місцевих мешканців, а кафе і ресторани переорієнтовуються суто на приїжджих, традиційні книгарні, аптеки та інші заклади, що існували десятиліттями, закриваються. Те саме можемо спостерігати і у Львові.
«Туристе, твоя розкішна подорож – мої щоденні злидні, Барселона»
Читайте також: У Львові хочуть розширити туристичний центр. Які локації «віддадуть» туристам
Зміни проникають і в нематеріальну галузь: соціолог Дін МакКаннел (Каліфорнійський університет у Девісі) наводить приклад носіння квітки у капелюсі жінками автохтонного населення Перу. Колись це символізувало готовність до романтичних відносин, тепер же це радше ще один «екзотичний» елемент, що милує око туристів. Невипадково книга Джона Уррі, провідного соціолога, що досліджував соціальну мобільність і конструювання туристичних мереж, має назву «Погляд туриста» (The Tourist Gaze). Тим часом деякі міста стали пропонувати концепцію «анти-турів» у райони, де проводять час місцеві жителі, а не в туристичні декорації.
До речі, символічна боротьба розгорнулась і навколо декорацій. В Амстердамі демонтували один із найвпізнаваніших брендів міста – знак I amsterdam. Голова фракції «Зелені Ліві» у міській раді Амстердама заявила, що знак навпроти Державного музею пропагував індивідуалізм і зводив місто лише до ролі фону в рамках маркетингового ходу.
Фото: твіттер I amsterdam
Львівські туристи
В Україні туристичний бум чи не найяскравіше проявляється у Львові. З розпадом Радянського Союзу місто стрімко деіндустріалізувалось і переорієнтувалось на сферу послуг. Починаючи з вересня 2011 року, Інститут міста спільно з Центром розвитку туризму Львова проводить регулярні дослідження туристичного ринку Львова. Якщо у 2011 році Львів відвідало 880 тисяч туристів, то вже у 2017 їхня кількість сягнула 2,6 млн осіб. А от у 2018 кількість туристів вперше за тривалий час впала до 2,2 млн, однак надходження в місцевий бюджет від туризму зросли на 18% та становлять 151 млн грн. Можна припустити, що причиною є якраз відкриття нових лоукост-маршрутів з України.
Дещо про портрет львівського туриста. 43% відвідувачів приїхали з інших регіонів України, 16,6% склали поляки (часто це сентиментальний туризм у втрачені «Східні креси»), 7,1% – білоруси, 5,8% – турки (журнал «Новое Время» характеризував Львів як центр секс-туризму для турків, що у міській раді назвали маніпуляцією), 4% – німці, 3% – американці.
Якщо порівняти, то 720-тисячний Львів за рік відвідало понад два мільйони туристів, тоді як, співмірний за населенням Краків у 2017 році відвідало 9 мільйонів туристів. До слова, Кракову вдалось зберегти те, що Львів втратив у ході розвитку, а саме розкішний замок на горі та ріку в середмісті, а тамтешня площа Ринок є однією з найбільших середньовічних площ Європи. Ймовірно, у Кракові для туристів є більше простору, щоб «розгулятися».
Читайте також: Чи справді Львів стає секс-столицею для іноземців
Право на місто і що робити Львову
Міська влада Львова намагається розвантажити центр, наприклад, проводивши частину міських святкувань та заходів у віддалених від середмістя локаціях, як-от Левандівка, Парк культури чи Шевченківський гай. Ще у 2016 році була затверджена Концепція розподілу туристичного навантаження. В межах «туристичної децентралізації» пропонується популяризувати маршрути наукового та промислового Львова, парки міста, район Підзамче, підземелля та місця єврейської спадщини.
Подібно до Рима, у Львові вступили в дію нові правила щодо вуличних музикантів. Тепер вони повинні отримати дозвіл на виступ, подавши електронне звернення через сайт міської ради чи ЦНАП. Також є обмеження на певний час і види музичних інструментів, залежно від локації (насамперед йдеться про особливо гамірну площу Ринок і прилеглі вулиці).
Ще у 2011 році, коли Львів активно готувався до Євро-2012 і майбутнього буму, кандидатка архітектури Надія Соснова писала:
«На сьогодні процеси ущільнення планувальної і функціональної структури міста є комерційного, а не соціального характеру, тобто новозбудовані об’єкти не забезпечують потреб мешканців чи міста в цілому. Поступове, але тривале збільшення інтенсивності використання одних територій і стагнація розвитку інших приводить до диспропорційного розвитку міста. Розрив поміж низькоякісним середовищем проживання більшості мешканців та "глянцевим" комерційним центром міста спричиняє сегрегацію населення».
Розрив, про який говорить науковиця, та незадоволення мешканців намагаються використовувати політичні сили. Якщо всеукраїнську популярність Андрія Садового свого часу пов‘язували саме з туристичними успіхами міста, то на місцях цим же пробували з ним боротись. Хоча у Львові не доходило до повноцінних протестів проти туристів, як у деяких містах Європи. У 2015 році один із претендентів на посаду міського голови використав саме цю карту.
Ігор Васюник будував свою кампанію і критику Садового навколо тези про «два Львова», де є «гарний» Львів для туристів та справжній Львів із купою комунальних проблем для місцевих мешканців. Це не дозволило Васюнику перемогти, але є цікавим прикладом глобальних трендів у нашому контексті. Письменник Юрій Винничук теж критикував міську владу за окозамилювання «вічним святом пампуха», тоді як обіцянки вирішити хронічні проблеми міста так і залишаються обіцянками.
Повернімося до тексту Наталії Соснової, яка пише, що подальша інтенсифікація центральної частини міста загрожує структурними деформаціями.
«Для позначення процесу деградації наявної забудови: її технічного чи естетичного стану польські науковці вживають термін "рецесія". (...) Як прояв рецесії можна класифікувати і втрату архітектурної цілісності будівлі через пофарбування першого поверху у різні кольори, різнотипну фасадну рекламу, спрощення і демонтаж декору будівлі. Нівелювання архітектурної цінності окремих об’єктів веде до бутафоризації історичного середовища. Причиною такої рецесії в більшості випадків є комерціалізація міста».
Читайте також: Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
Як приклад можна згадати скандальні «ванни» на кам‘яниці XVII століття, де розмістили Майстерню шоколаду, один із найпопулярніших серед туристів закладів мережі !Fest.
Після дворічної судової тяганини міські чиновники домоглися демонтажу конструкцій. Хоча, заради справедливості, варто зауважити, що нищенням пам‘яток займаються і прості львів‘яни у приватних інтересах. Просто найбільш ласі шматки розташовані у зоні туристичної діяльності. Іншими прикладами збільшення інтенсивності використання територій є літні майданчики ресторанів, які подекуди займають левову частку пішохідних зон. Міська влада бореться з порушеннями, але цього замало, і мешканці все одно не задоволені.
Читайте також: Топ-10 країн, звідки найчастіше приїжджають туристи до Львова. Інфографіка
Комодифікація спадщини (перетворення на товар, всіх елементів міської структури) є об‘єктивним і неуникним процесом у сучасному глобалізованому світі. Людям неможливо заборонити подорожувати у вік, коли свобода пересування є однією з головних підвалин демократії.
Наше місто опинилось у світовому тренді, про що, наприклад, свідчить британський рейтинг туристичних напрямів, що найшвидше розвиваються і де Львів посів перше місце. Однак і державі, і місту слід активніше здійснювати регуляторну діяльність. Для досягнення більш сталого туризму (sustainable tourism), варто залучати урбаністів, соціологів, екологів та інших спеціалістів. Саме за таких умов Львів зможе уникнути помилок, які уже виправляють інші міста та зайняти своє почесне місце на карті популярних туристичних міст світу. Бо рано чи пізно ми мусимо знайти відповідь на запитання: що ж робити з такою величезною кількістю людей, що прагнуть подорожувати?
Андрій Авраменко
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Шанс жити. Для чого і як у Львові проводять пересадки органів
- Родимка, папілома, бородавка – як не пропустити рак шкіри. Поради дерматолога-онколога
- Гайда на лижі! Різноманітні гірськолижні курорти неподалік Львова: умови, ціни
- Не хотіли чекати. Як мешканці Кастелівки самі відновили історичну браму
- Єгипет і Мальдіви. Куди їдуть львів`яни взимку і що вигідніше в час пандемії
- Тюбінг і оригінальні розписи столітньої давності Модеста Сосенка. Подорож Львівщиною на один день
- Менше популізму, більше технологій. Як 2020 рік змінив траєкторію світу
- Гроші є, інвестиції – будуть. Що чекає на економіку України у 2021 році
- Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
- Богдан Шумилович: У довоєнній Галичині не святкували від «Романа до Йордана»
- Будьте гнучкими. Як спланувати 2021 рік, коли невідомо, що буде за тиждень
- Подруга президента Франції. Історія львів'янки, яка єдина написала радіодиктант без помилок
- Таємниці княжого храму святого Миколая. Екскурсія найстарішою церквою Львова
- Старший друг. Як у Львові працює наставництво для дітей-сиріт
- Коронавірус і Різдво. Із якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
- Потрібні нові холодильники. Як Львів готується отримати вакцину проти коронавірусу
- Наші світильники є у Франції та США. Як львівська компанія запалює світло по всьому світу
- «Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
- Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
- Безробітні є, а вакансії? Де і кому можна знайти роботу у Львові
- Ремонт без проблем. Як зробити усе так, щоб не пошкодувати і не втратити гроші
- Чи можуть львів’яни уникнути зростання ціни на доставку газу. Роз’яснення
- «Вийшла в ліс і почала кричати». Історія ВІЛ-позитивної львів’янки
- Розуміти одне одного. Чого очікують від влади Львова громадський сектор, медицина і Церква
- Навіть взимку діти цілий день у парку. Як у Львові створили незвичний «дитсадок»
- Карантин добив. У Львові закривають культову «Українську книгарню»
- «Двері відчинені». Як вирішують скандал у Львівській міській раді
- Закон, повага та (не)чинний Садовий. Що відбувається у Львівській міській раді
- Лікували все життя. Історія подружжя медиків, чиє життя забрав коронавірус
- Львів і його села. Як місто розширювало свої території
- Бути першими – це велика відповідальність. Як змінювалася ІТ-компанія ЕРАМ протягом 15 років в Україні
- Люди з ментальними розладами помирають від Covid-19 частіше за онкохворих? Нові дослідження
- Дебати Андрія Садового і Олега Синютки. Як це було
- Правда чи брехня? Фактчекінг і експертний аналіз дебатів Садового і Синютки
- Не втратити ґрунту, на якому стоїмо. Вахтанг Кіпіані про українські змісти
- Львів – проти. Чи працюватимуть на вихідні у місті кафе, ТРЦ і перукарні
- Чи можуть бути у Львові англомовне навчання та добра медицина?
- Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці
- У ньому вся сіль. Мандрівка вихідного дня у Дрогобич і Нагуєвичі
- Медичний канабіс в Україні. «За» і «проти» та що каже Церква
- Чи закривати школи у випадку локдауну та що роблять у Європі
- Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
- Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
- «Осиротілі юрби гуляк». Як ведеться на карантині ресторанам Європи і світу
- Місцеві вибори 2020 у Львові та ОТГ. Найважливіше. Фото, відео. Оновлюється
- Реконструкція Винників. Репортаж з містечка, яке вперше не голосувало за власного мера
- Літати по-новому. Що корисного можуть дати пасажирам карантинні зміни в авіації
- Онлайн-голосування на виборах – прогрес чи смерть для демократії
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» УГП
- Вибори до Львівської міськради. Перша десятка партії «Варта»
- Що Кошулинський обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Слуга народу»
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» партії «Голос»
- Що Рущишин обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Диригент швидкої допомоги. У пам’ять про лікаря і любителя джазу Ігоря Орлова
- Замок, космічна екскурсія і музей людських історій. Мандрівка Золочівщиною
- Місцеві вибори пройдуть за новими правилами. Що змінилось?
- Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
- Хаотична забудова та сміття. Як кандидати на мера Львова вирішуватимуть ці проблеми
- Захищати не лише на передовій. Як із маленьких справ будується захист країни
- Що Зінкевич обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- На «В» з мінусом. Дитячий онколог Роман Кізима про медицину у Львові
- Чи можуть Львівщину «закрити» на карантин і кого це зачепить у першу чергу
- Єдина надія на подолання пандемії. Чи все так просто з вакциною проти Covid-19
- Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм
- Із корицею, веганський і на когуті. 7 рецептів борщу від відомих львів'ян
- Нова економічна реальність. Де зараз є і куди прямує економіка України
- Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають в суді і до чого тут репутація України в Європі
- «Як перетворити кризу у можливості». Не час різати одне в одного бізнес-пиріг, треба його збільшувати
- Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
- Посаг для Львова. Що принесуть у Львівську ОТГ Грибовичі і Малехів
- Гасити пожежу голими руками. Чому вчителів у Львові не тестують на Covid-19
- Привіт з далеких галактик. Як на Львівщині працює Центр космічних досліджень
- Треба вичавити з себе совок, а потім ще раз і ще раз. Кауфман у влозі Рущишина
- Втратити, щоб відчути цінність. «Як перетворити кризу у можливість» у галузі гостинності
- У світі почали використовувати нові тести на Covid-19. Що це і чи будуть вони в Україні
- З нас насміхаються. Чому львів'яни вийшли на Бандери захищати бруківку
- Вибори до Львівської міськради. Перша «десятка» Європейської солідарності
- «Тримати лінію фронту і захищати своє». Жадан у влозі Рущишина
- Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу
- Карантин допоміг вдосконалитися. Як пандемія змінила роботу «Майстерні Improv»
- Усе про авіакатастрофу військового літака Ан-26 на Харківщині в один клік. Фото, відео. Оновлюється
- Що обіцяє Садовий зробити для Львова. Аналіз програми
- Чому львів’яни досі п’ють хлоровану воду і чи здатні політики вирішити проблему
- Тепер нас знають і поважають. Як перекладачка просуває Львів у світі
- На Covid-19 хворіють повторно. Чи варто панікувати
- З Нью-Йорка до Львова. Як американський актор знімався в містичному трилері
- Завжди перший. У пам’ять про педіатра Богдана Остальського
- «Якщо справою не живеш, то не будеш успішним». Як поїхав під час пандемії «Чудо Тур»
- 3D друк, Zoom і нафта. Яким галузям і компаніям дісталась корона, а кому від неї і добряче дісталось
- Ризики збільшуються, але страху вже немає. Львівський готельєр про бізнес у час Covid-19
- Чи працюють у Львові правила МОЗ про госпіталізацію пацієнтів з Covid-19
- Верховний головнокомандувач. Що робив Володимир Зеленський на Яворівському полігоні. Репортаж
- Чи вартує в час пандемії вакцинувати дітей від грипу. Пояснення педіатра
- Що «Є» у Львові? Як популярна мережа книгарень потрапила у скандал
- Пройти випробування пандемією. Економічні загрози та можливості напередодні другої хвилі ковіду
- Смерть чоловіка у центрі Львова. Як у майбутньому запобігти таким випадкам
- Новий рядок у паспорті та єдиний транспорт. Що буде у Львівській ОТГ
- Чорні глечики і Біла пані. Подорож у Гавареччину і Підгорецький замок
- Україна після 25 жовтня. Як житимуть громади за новими правилами