Втома металу. Як (не)працюють тролейбуси у Чернівцях

1476 0
Оновлення рухомого складу та ремонт доріг – мінімум, який потрібен, аби електротранспорт у місті запрацював повноцінно. Репортаж із чернівецького тролейбуса.

Тролейбусне депо прокидається удосвіта. Ранок тут починається о 4.30, а після сьомої знайти тролейбуси, які ще не вирушили на маршрут, майже неможливо.

«У нас перший тролейбус виїжджає о 4.59 ранку. Перші машини курсують на третьому та п’ятому маршруті. Потім виїжджає тролейбус на Калинку. Процедура проходить так: приходить водій, відмічається у лікаря, бере у мене журнал, йде до механіка, якщо треба, а потім приймає тролейбус і виходить на лінію», – розповідає центральна диспетчерка Наталія Валентинівна.­­­­­­­

Щойно вона закінчує говорити, до кабінету заходить черговий водій. На вулиці тим часом кондуктори чекають, доки по них під’їдуть тролейбуси. За декілька хвилин тут лишається лише Іван, у якого сьогодні перший робочий день. Каже, що прийшов сюди, бо без роботи нікуди. Треба і сім’ю утримувати, і за хату заплатити, а роботу зараз тяжко знайти. До цього працював охоронцем, але неофіційно і за малі гроші.

Під’їжджає «Škoda 14Tr», яка курсує п’ятим маршрутом. Це одна з найстаріших машин у тролейбусному парку Чернівців. Їй близько тридцяти років. Іван заходить у кабіну до водія. Рушаємо.

Перші пасажири заходять поблизу Центральної площі. Усі мовчки думають про щось своє. Лише школярі на задніх сидіннях щось весело обговорюють, але гуркіт коліс на бруківці заглушує їхні голоси. Їдемо далі, підбираючи нових і нових пасажирів. На зупинці «Мікрорайон» усіх просять вийти і пересісти у інший тролейбус, який на них чекає тут же. Натомість наша п’ятірка розвертається на кільці вулиці Героїв Майдану та проспекту Незалежності та їде до зупинки «Тролейбусне депо». Зупиняємось. Водій одягає жовтогарячу жилетку і знімає струмоприймачі з лінії.

«Кожен тролейбус має їхати за своїм графіком. Спочатку запізнювалися, бо була несправність на лінії. Але нічого страшного – я попередив, і нас трохи почекали, щоб ми пересадили своїх пасажирів у інший тролейбус. Зараз зачекаємо, поки п’ятірка, яка має їхати перед нами, проїде, а потім знову будемо курсувати за графіком», – пояснює водій Степан Миколайович.

Він водить тролейбуси вже 38 років. Каже, прийшов з армії – і відразу захотів стати водієм тролейбуса.

Поки чекаємо, до депо під’їжджає тролейбус з табличкою «технесправний». Від’їжджаємо декілька сотень метрів – ще один їде порожнім, отже, зламаний. Степан Миколайович говорить, що тролейбуси ламаються дуже часто. І найчастіше – з тих «старіших», на одному з яких ми зараз їдемо. Майже так само часто ламаються і придбані торік, які за віком лише трохи молодші за оці найстаріші у Чернівцях «Škoda 14Tr». Є таке поняття «втома металу»: з часом сталь стає крихкою.

Їдемо повільно, у салоні наростає напруга. Біля парку Шевченка – затори.

«Багато транспорту на центральних вулицях. Було б добре, якби зробили об’їзні. Або щоб автомобілісти центром пересувалися на громадському транспорті, бо через них тисячі людей запізнюються на роботу. Через затори і з графіку збиваємося. Отак маєш 40 хвилин на обід – і весь його з’їздиш у цих пробках, доводиться їсти якийсь бутерброд на ходу», – скаржиться водій.

Проблемою для руху тролейбусів є й паркування автомобілів у непризначених для цього місцях – там, де тролейбус має перемикатися з лінії на лінію. 

Чого бракує водієві тролейбуса для щастя? Степан Миколайович відповідає: хороших доріг, нових тролейбусів і більше слюсарів, бо ті, що є, не встигають.

Тим часом салон перетворюється на місце зустрічі давніх знайомих. То тут, то там лунає: «Був радий тебе зустріти!», «а як там ваша Лєна?». Компанія підлітків обговорює спочатку війну на Донбасі, потім – як бухали вчора ввечері, а після – що мільйон заробити не так уже й складно. Тролейбус живе звичним життям.

Живе ним до п’ятнадцятої години. Тоді його рейс на сьогодні закінчується і він вирушає до депо, дорогою заїхавши на мийку. Після цього водій іде до механіка на огляд – машина готується до роботи наступного дня.

Увесь час, поки тролейбус курсує маршрутом, він відстежується на карті у кабінеті центрального диспетчера. Саме тут стежать, аби ніхто не відхилявся від маршруту, і фіксують усі поломки.

«Сьогодні за півдня зламалися 36 машин. Частину протягом години відремонтували. Дехто заїхав у депо й іще досі ремонтується. Одні заїхали і виїхали. Взагалі кожен день тут різні ситуації. Якщо в мене вчора за весь день було 40 годин простою, то зараз за весь день буде майже 100 годин,» – розповідає центральна диспетчерка Парасковія Бойчук.

Жінка каже, що однією з основних причин сьогоднішньої ситуації є погода – на вулиці мінус один. У трубах збирається конденсат та багнюка, вони підмерзають. Інколи тролейбусу вистачає постояти трішки на зупинці, а інколи це виливається у щось серйозніше. Ця проблема стосується і нових тролейбусів, і старих.

– Оці нові тролейбуси, які приїхали – які вони нові? Вони ж теж, як кажуть, своє відпрацювали. Правда, трошки тихіше їдуть, – каже старша диспетчерка Ольга.

– Вони ж експлуатувалися не при наших умовах. Там не така бруківка, як тут.

– Так, із нашою бруківкою дуже важко…

– Оль, у нас не тільки бруківка. В нас і асфальт весь розбитий.

Далі говорять про те, як важко працювати, коли у місті затори. І як важко знайти людей, які захотіли б бути водієм тролейбуса. Кажуть, набирають групу з десяти людей на навчання вже кілька років – ніяк не виходить набрати.

«Останній хлопець, який відгукнувся, пішов на ремонтну базу, подивився на наші тролейбуси, а в основному вони такі старі, вже три строки пропрацювали… І рано вставати, пізно лягати. Це треба ж встати о третій ночі, аби приїхати сюди. Молодь зараз не хоче так», –  говорить Парасковія.

Аби запитати, що ж треба зробити, аби електротранспорт у Чернівцях працював краще, йдемо до керівництва.

«Нам потрібне оновлення рухомого складу. За планом розвитку на 2018 рік міська рада виділить гроші на двадцять старих тролейбусів і чотири нових. На 2019-й рік – та ж програма. Закупляються уживані тролейбуси, яким по кільканадцять. А ці, яким вже по 30, ми будемо пропорційно до придбаних списувати. Купувати вживані тролейбуси вигідніше, ніж нові. Вживані тролейбуси більш технічно витривалі. Бо враховуючи те, що в нас вулиця Головна брукована і там дуже багато просадок, ці вживані машини будуть себе впевненіше почувати,» – каже виконувач обов'язків начальника чернівецького тролейбусного управління Михайло Олексюк. 

Перш ніж піти з депо, заходимо у ремонтний цех. Тут більше десятка тролейбусів, які чекають на технічну допомогу. Слюсарі копирсаються в деталях, щось жваво обговорюють. Працівники депо кажуть, що вони інколи працюють навіть вночі, аби зранку усі тролейбуси змогли вийти на рейси.

Аліна Кувалдіна

Репортаж Твого міста