Ринок має шанс відновитися, при цьому акцент зміститься на внутрішній оздоровчий та екологічний туризм.

Від середини березня сфера гостинності і туризму у Львові, на яку влада і бізнес робили чи не найбільші ставки протягом тривалого часу, повністю завмерла. Tvoemisto.tv з’ясовувало, наскільки сильного удару завдав цим галузям карантин і що зміниться після виходу з нього.

Про втрати

Фахівець із ресторанного маркетингу Всеволод Поліщук каже, що точної статистики того, що відбулось за минулі тижні у ресторанній галузі Львова, наразі немає, але, з його спостережень, на доставці та онлайн-замовленнях із самовивозом залишились працювати близько 200 закладів – це приблизно 10% з тих, що працювали у місті до карантину.

«Більшість, при цьому, працюють через служби доставки. Власну доставку я нарахував у приблизно 70 закладів Львова. Але навіть ті, хто має власну доставку, здебільшого на ній отримують максимум 30-40 відсотків замовлень. Що це означає? Що вони віддають Glovo чи Raketa 30-36 відсотків з кожного замовлення. Крім того, гроші приходять лише через місяць. Такі умови цих служб», – розповідає Всеволод Поліщук.

За його словами, це дозволяє закладам менш-більш покривати витрати на зарплати та амортизацію, і то тим, у кого орендодавці пішли назустріч і погодились на орендні канікули. А таких орендодавців, додає Всеволод Поліщук, близько двох третин.

«Третина закладів досі платить оренду чи в повній сумі, чи половину, хто як зміг домовитися. Такі заклади, якщо мають мало замовлень або мають більшість замовлень через посередників, точно в збитках», – додає він.

Читайте також: За п'ять століть Львів пережив 50 епідемій. Чого нас вчить історія

Директор духовно-культурного центру «Архистратиг» Іван Кардаш зазначає, що більшість малих та середніх підприємців не мали сформованої «подушки безпеки», жили від місяця до місяця і їхніх ресурсів вистачить приблизно на той же місяць карантину.

«Знаю, що є проєкти, які вже закрились, зокрема у громадському харчуванні. Наша кав’ярня «Кармель» зачинена, чекаємо, поки пандемія завершиться або будуть послаблення обмежень. Готель відкритий, але в мінус – для підтримки людей, які там працюють. У нас є один гість, який вже майже став членом родини. Але скільки ми ще протягнемо? Думаю, недовго», – говорить Іван Кардаш.

Всеволод Поліщук прогнозує, що карантин навряд чи переживуть найменші гравці, особливо ті, що відкрились недавно.

«Поки що з кількох десятків рестораторів, із якими я спілкуюся, закрити заклад вирішив лише один. Але на межі хитаються ще з десяток», – каже він і додає, що кількість закритих ресторанів може коливатись від 10 до 50%.

Великі ресторанні групи, за його словами, також у зоні ризику, хоча і мають більші «подушки безпеки» і на початках є у виграшній позиції.

«Вони набагато важче адаптуються до змін. Тому в перспективі карантину на 3-4 місяці вони теж можуть посипатися. Подушка проїсться там, де треба заплатити кільком сотням працівників і десятку орендодавців», – каже Всеволод Поліщук.

PR-менеджер мережі Fest Lokal Тарас Маселко розповів Tvoemisto.tv, що у березні цього року заклади мережі отримали близько 65% виручки від показників березня минулого року.

«Зараз про заробіток не йдеться. Ми маємо деякі проєкти – доставка, пошиття масок, магазини «Два кроки», що перейшли на цілодобову роботу – щоб забезпечити частину людей можливістю заробітку», – говорить Тарас Маселко.

За його словами, у мережі працює близько 2,5 тис. людей – це у Львові. Зараз до проєктів залучена лише четверта чи п’ята частина із них.

Читайте також: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди

У !FEST відштовхуються від того, що повноцінно роботу можна буде відновити до середини літа.

«Тоді у перший місяць після виходу з карантину ми працюватимемо із показниками у 30% від доходів того ж періоду попереднього року. У наступні три місяці орієнтуємось на 50%. І лише у термін до року від дати виходу з карантину можливе повернення до 100%, що закладаються в бізнесові плани по місяцях», – каже Тарас Маселко.

Утім, додає він, попри очікування і плани, ніхто не може точно спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація.

За словами директора духовно-культурного центру «Архистратиг» Івана Кардаша, Україна живе у часі трьох криз – медичної (пандемія), економічної і політичної.

«На сьогодні жодної підтримки ані малому, ані середньому бізнесу немає, ані роботодавцям, ані працівникам. Речі, які декларуються, більше політичні. З одного боку, є розуміння, що немає з чого допомагати, але з іншого – це ускладнює економічну ситуацію. Політична ситуація – це щодня як кіндер-сюрприз», – каже він.

Багато проєктів після кризи, вважає Іван Кардаш, вже не відкриються, а хтось працюватиме украй обережно, проте існує також природний потенціал до відновлення і багато хто працюватиме у кілька разів інтенсивніше, зокрема і у сфері послуг, аби вийти на докризовий рівень.

«Туристичний бізнес, мабуть, буде у важкому стані ще до кінця року, якщо не більше. Це пов'язано і з тим, що невідомо, чи відкриють кордони, чи буде в людей якась пересторога до внутрішнього переміщення. Але бізнес буде пробувати наздогнати», – вважає Іван Кардаш.

Львівський підприємець, народний депутат Ярослав Рущишин зазначає, що ідеться не лише про втрати окремих підприємців та їхніх працівників, а і про втрати для міста загалом, тому що кластер гостинності є одним із найпотужніших у Львові.

«За даними управління туризму ЛМР, минулого року Львів відвідали 2,5 млн туристів, а за день в середньому одна людина витрачала 94 євро. Зникнення туристичного потоку – це сильний удар по економіці міста. Можемо також передбачити, що цей напрям швидко не відновиться в Україні, адже після карантину та економічного спаду, туризм, мандрівки для більшості українців точно будуть не першочерговими. Питання номер один – як вижити та забезпечити базові потреби, поки економіка не працює. Адже 57% українців стверджують, що прожити на карантині без зарплатні зможуть не більше місяця. А що далі?», – говорить Ярослав Рущишин.

У цій ситуації, зазначає він, місту слід подумати як диверсифікувати способи наповнення бюджету, бо через зупинку туристичної галузі місто втратить близько 200 млн грн.

Після виходу з карантину Львів може частково робити ставку на закордонних туристів, які не так сильно постраждають від економічної кризи.

Зовсім інше кіно

Іван Кардаш зазначає, що, попри погану ситуацію, у «Архистратига» є багато довгострокових співпраць, що призупинені тільки через карантинні обмеження. Тож після виходу з карантину ці партнерські стосунки відновляться, бо установи давно мають передбачені на це бюджети.

Водночас, говорить він, не можна сприймати карантин, як просто паузу, адже коли програвач увімкнеться знову, це не буде продовженням старого фільму – кіно буде зовсім іншим.

«Був світ до і буде світ після. Така реальність життя. Зміститься багато акцентів», – каже Іван Кардаш.

Окрім того, що змістяться акценти в попиті – навряд чи люди перейматимуться дорогим одягом, зміниться ринок праці, який наповнять люди, які масово повернулись з-за кордону і які не зможуть швидко виїхати знову. Серед тих, хто повернувся, є ті, хто працює руками, і ті, хто задіяний в інтелектуальній сфері, що по-своєму перекроїть ринок.

Щодо туризму, то, говорить Іван Кардаш, українці щороку витрачали на відпочинок за кордоном близько 10 млрд доларів. Тепер всі ці кошти мають акумулюватись всередині країни. Звісно, люди матимуть інші першочергові потреби, та відпочинок ніхто не скасовує.

Тарас Маселко також говорить про «крапельку позитиву».

«Зараз багато хто зрозумів, що можна швидко запускати проєкти невеликим ресурсом – ідеться про онлайн-сервіси, доставку тощо. Наприклад, ми за 4 дні запустили доставку, яку до того не робили 13 років, хоча це не є складно. Думаю, так багато в кого і це вплине на стратегічне мислення людей, які займаються бізнесом», – говорить він.

«Скажу дуже оптимістично. Будь-яка криза оголює місця, де є проблеми. І для бізнесу це буде гарним уроком. Зараз яскраво засвітились проблемні точки, що вже давно треба було вирішити. Це потребує нестандартних підходів, це складно, але хто зараз використає цю умовну паузу для зачищення проблемних місць, отримає великий шанс після того, як криза мине. Все буде дуже добре», – наголошує Іван Кардаш.

Післякризова психологія

Окрім того, що невідомо, як швидко відкриються кордони і небо, незрозуміло, як швидко люди відновляться психологічно і коли вони знову будуть готові подорожувати. PR-менеджер мережі Fest Lokal Тарас Маселко, наприклад, вважає, що так, люди стануть більш обережними, але глобально нічого не зміниться.

«Люди переглянуть, як жили, замисляться про якісь межі. Думаю, що здоровомислячих людей побільшає. Надіємося, що це дасть поштовх до чогось нового, окрім кризи, хоча її відчують і сімї, і глобальна економіка», – говорить він.

Натомість керівниця управління туризму ЛОДА Наталія Табака вважає, що страх імовірного зараження коронавірусом у головах людей буде ще довго, тож туризм переорієнтується, по-перше, на внутрішній ринок, а, по-друге, акцент зміститься на оздоровчий та екологічний туризм. Окрім того, багато подій і заходів перейдуть у цифрову площину, додає вона.

Внутрішній туризм

За словами Наталії Табаки, внутрішній туризм для України в цілому і для Львівщини зокрема буде в пріоритеті упродовж наступних 2-3 років. Львівщина, говорить вона, має тут вигідну позицію.

«Ми в управлінні туризму робимо більш оптимістичні прогнози, оскільки дві третини області – ліси. Є національні парки, є Карпати, є курорти. Єдине питання – як бізнес переживе цей кризовий період, адже індустрія гостинності першою страждає від криз, але і буде першою у поступовому відновленні», – каже Наталія Табака.

Хоча, додає вона, у піраміді першочергових потреб відпочинок посунеться на нижчі позиції, але збережеться потреба у підтриманні здоров’я і на цьому можна буде фокусуватись.

«Ми ще минулого року при стратегічному плануванні вирішили, що будемо розвивати оздоровчий, медичний, активний туризм, те, чим область багата. Буде більше акценту на гігієні, багато закладів гостинності переглянуть свої об’єкти з точки зору безпеки, проведуть навчання для персоналу», – каже керівниця управління туризму ЛОДА.

Вона додає, що з початком пандемії, але до запровадження жорстких обмежувальних норм, у людей був попит на те, аби перечекати карантин у готельно-відпочинкових та санаторних комплексах ближче до Карпат.

«Думаю, коли закінчиться карантин, буде фокус на сімейний відпочинок у віддалених від великих мегаполісів місцях», – вважає Наталія Табака.

Заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко також говорить про переорієнтацію на внутрішній туризм.

«Ставка робитиметься на внутрішній туризм, тому що багато людей не матимуть грошей, щоб подорожувати за кордон. Внутрішній туризм для Львова – це точно те, що треба розвивати», – каже він.

Для роботи у цьому напрямку наступного тижня мають початись консультації із різними гравцями туристичного ринку Львова. Разом місто і бізнес хочуть вибудувати модель, що могла би запрацювати після завершення кризи.

«Зараз зарано говорити про конкретику, але ми маємо готуватись, розуміти, які події і куди ми переносимо, як працюватимемо», – говорить Андрій Москаленко.

Консультації стосуватимуться різних блоків, каже Андрій Москаленко. Ідеться про готелі, мережі закладів харчування, туристичні компанії, гідів тощо.

Цифровий туризм

У часі карантину світ максимально перейшов на спілкування, роботу і навчання онлайн. Цифровий світ має торкнутись і туристичного продукту, говорить Наталія Табака.

«Ітимемо в цифровий маркетинг і працюватимемо над покращенням сервісу у кооперації з бізнесом, щоб залучати українського туриста», – каже посадовиця.

Активніше переходити у мережу планує і мистецтво, що є частиною туристичної атракції Львова. Так, про це говорять у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Зараз, за словами речника Галереї Василя Мицька, з матеріалами Галереї можна ознайомитись на її фейсбук-сторінці, переглянути попередні 3D-тури та відео, зняті дроном. Утім нових екскурсій зараз не знімають, бо це потребує залучення багатьох людей, чого не дозволяє карантин.

Багато виставок, що перервані карантином, каже Василь Мицько, продовжать терміни роботи, а водночас Галерея ітиме онлайн.

«Ми, звісно, залежимо і від відвідуваності музеїв, і від співпраці з великими культзаходами – це два найпотужніших джерела наших прибутків. Але ми перш за все культурна установа, бізнеспланів не будуємо. Гадаю, будемо переформатовуватись більше у онлайн, дистанційні медіа-речі для того, щоб привертати увагу відвідувачів – це зараз світова тенденція», – говорить речник.

Перша перемога у часі кризи

Попри те, що у бізнеса, у влади, у громадян попереду майже немає визначеності, окрім тієї, що роботи і креативу додасться, Іван Кардаш наводить перший приклад перемоги людей над кризою.

«На відміну від усіх попередніх криз, ми не завалили банківську систему. Я не знаю, чи це питання влади, до якої я ставлюсь досить скептично, чи свідомість людей, чи ще якісь фактори, мені невідомі, але банківська система витримала і стабілізувалась, і це дуже важливо», – каже він і прогнозує, що у світі після кризи все буде добре.

Всеволод Поліщук також говорить про перемоги, що принесла криза. Наприклад, об’єднання рестораторів на вул. Староєврейській у Львові трансформувалося у більш широке – там уже 12 закладів без прив’язки до вулиці.

«Заклади об’єднуються для взаємопромоції, співпраці з велоорганізаціями і автоклубами щодо кур’єрського сприяння, для обміну навчальними матеріалами і просто для моральної підтримки», – каже він.

Читайте також: Як живуть на карантині різні міста світу. Розповіді очевидців

Окрім того, у громаді можна ефективніше виконувати соціальну місію.

«Наприклад, прийшла інформація, що треба годувати лікарів в інфекційній, в 5-й поліклініці, в Охматдиті. Кілька закладів списалися в спільному чаті, поділили страви і локації, куди везти, і вже менше шансів на те, що десь забагато, десь не довезуть», – розповідає Всеволод Поліщук.

Так само ресторатори по черзі годують працівників лабораторії, де проводять ПЛР-діагностику пацієнтів з підозрою на коронавірус.

«Я в дуже приємному шоці від власників малесеньких закладів. Вони ледве витягують покриття своїх витрат, але останні кілька днів у чатах більше обговорення, як допомогти лікарям, ніж прохань допомогти їм», – додає Всеволод Поліщук.

До закладів у їхній допомозі лікарям долучаються інші люди, наприклад, виробник соусів БОЇМ Сашко Черноголов, львівські айтішники, просто люди, які дають корисні поради або роблять замовлення.

«Написала жіночка зі Штатів, у якої мама живе у Львові: чи є серед тих закладів якийсь, що приймає Pay Pal? Вона організовує мамі день народження, а соціально відповідальному бізнесу – трішки прибутку», – розповідає Всеволод Поліщук.

Олександра Бодняк

Фото ТСН, Туристична бібліотека, Zaxid.net

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.