Вивели з крутого піке. Як розвивається Міжнародний аеропорт «Чернівці»

1781 0
Донедавна чернівецький аеропорт не мав рейсів – тільки борги. У 2013 році говорили про його закриття, а в 2014 про те, що він живе за рахунок прибутків Калинівського ринку. За три роки аеропорт показав, що він має свого пасажира та став лідером серед українських летовищ за приростом пасажиропотоку. Чому місто має розвивати аеропорт та чому це завдання не тільки міста – говоримо з директором Міжнародного аеропорту «Чернівці» Борисом Морським.

Міжнародному аеропорту «Чернівці» рекомендували присвоїти ім’я Леоніда Каденюка, першого та єдиного космонавта незалежної України. У музеї авіації та космонавтики, що розташований в аеропорту, йому присвячений окремий стенд. Біля нього сідає директор аеропорту Борис Морський. За ним висить синьо – жовтий прапор, який побував у космосі.

Директор летовища так далеко не був. Проте авіатор він зі стажем: ще у 1982 працював тут авіадиспетчером.

«Всю нашу роботу визначає Повітряний кодекс, але за статусом належності ми є комунальним підприємством. До розвитку аеропорту потрібно підходити стратегічно в контексті області, а не як до міського комунального підприємства. Аеропорт забезпечує місту і регіону туристичні потоки. Туристи поповнюють бюджет міста платою за послуги готелів, харчування, покупки. Ці суми, на жаль, я не можу подати у звітах», – розповідає він.

Аеропорт у 2006 році передали з балансу області у комунальну власність міста. Досі летовище не втратило статус підприємства, що перебуває у кризовому стані. Більшість фінансових вкладень в аеропорт стосувались компенсації заробітної плати, зараз  він потребує дубльованої техніки і реконструкції. У сусідній Польщі всі аеропорти отримують допомогу від держави. Також планувати прибутки аеропорту важко: цього року підприємство розраховувало на п’ять чартерних рейсів, натомість отримали два. Як розповідає Морський, аеропорти з пасажирообігом до мільйона пасажирів апріорі нерентабельні:

«Аеропорт – дороге задоволення, не кожна громада може забезпечити його роботу та обслуговування. У Хмельницькому не завершили ремонт смуги. Аеропорт Тернополя має тільки сертифікат на здійснення нерегулярних перевезень. На території аеропорту Івано-Франківська обслуговують військовий аеродром, що обмежує його. А нас обмежує стара інфраструктура та обладнання. За належних умов зможемо обслужити 500 тисяч пасажирів. За належних умов ми можемо стати беззаперечними лідерами в регіоні».

Львівський аеропорт запустить автобусний маршрут Львів-Івано-Франківськ-Чернівці-Львів, що може забрати частину пасажиротоку чернівецького аеропорту.

«Автобус з аеропорту Львова до Чернівців мав «завести» владу міста, а не нас. Поки ми переймаємось відкриттям нових рейсів за існуючої інфраструктури, хтось може собі дозволити забирати пасажирів до іншого аеропорту», – каже Морський.

Все ж основною перепоною для розвитку є смуга. ЇЇ міцність не дозволяє приймати літаки найпопулярніших авіакомпаній. У програмі розвитку аеропорту передбачили покращення покриття та продовження смуги на близько 300 метрів. Наразі ж залучають авіакомпанії, які мають літаки, що можуть сідати на смугу аеропорту. Чим більше авіакомпаній зайдуть в місто, тим дешевшими стануть квитки.

«Аеропорт не встановлює ціну на квитки, я втомився це пояснювати. Їх встановлюють авіакомпанії. Водночас лоукости майже не приносять прибутку для аеропорту. Вони не потребують нашого сервісу. Лоукости інколи навіть вимагають доплати у держави за те, що літають до неї. Проте, привабити сюди компанії, що дозволять дешево пересуватися з Чернівців та до Чернівців – в наших інтересах», – каже Морський.

Угорський лоукост Wizzair базується в Жулянах після того, як аеропорт передали в концесію. Тобто приватний інвестор орендує аеродромний комплекс на кілька десятиліть, вкладає гроші в розбудову і відновлення інфраструктури, керує аеропортом і згодом повертає його у власність держави. Враховуючи те, що більшість аеропортів в Україні є у комунальній власності, а утримання і розвиток усієї супутньої інфраструктури потребує великих інвестицій, концесія стала оптимальним варіантом вирішення проблеми.

«Концесія – це стратегічне рішення на рівні міської влади. Тут головне чітко прописувати правила. Наприклад, у Грузії практично усі державні аеропорти передані в концесію інших міжнародних структур, що професійно ними займаються. За рік у них  більше пасажирів, ніж мешканців самої Грузії», – пояснює він.

Морського час від часу перебиває шум кавомашинки. Одразу біля музейної експозиції кавомат зі столиками. Через вікно видніється паркінг, безкоштовний, бо не обладнаний. Це майже всі додаткові послуги для пасажира. За словами директора аеропорту, вони звертались з пропозицію його обладнати до міської ради – на цю послугу є попит, пасажири з Івано-Франківська та Тернополя неодноразово питали, чи можна залишити свою автівку на період від'їзду.

«У світі неавіаційні доходи аеропортів складають 40% від всього доходу. В Україні, за неофіційними даними, найбільший показник має аеропорт Бориспіль – майже 25%. Ми як комунальне підприємство не можемо розпоряджатись майном самостійно. Однак через обмежену площу аеровокзалу важко створити додаткову сферу обслуговування для пасажира. Нам би спочатку забезпечити стабільну основну діяльність», – каже Морський.

Майже третину площі аеропорту займає ресторан «День і ніч». Це переформатований під заклад зал очікування. Також аеропорт облаштували сучасними стійками реєстрації пасажирів, стрічкою для багажу, системою зважування. Уже всі перевірки пройшла нова світлосигнальна система. Цього року планують досягти рекордну кількості пасажирів – 70 тисяч.

Аеропорт Чернівців – це 170 працівників, які забезпечують кожен етап роботи летовища. Служби, які проходять довгий процес сертифікації, гарантують безпеку, готовність аеродрому, досліджують метеорологію. З покриттям смуги, центральна частина якої наступного року без ремонту вийде з експлуатації, технікою, яка існує тільки в одному екземплярі, чернівецький аеропорт наповнює літаки на 90-100%.

Олена Дуняк у співавторстві з Богданом Стариком

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

Чернівчани, щоб продовжувати робити пояснювальні матеріали, репортажі, проблемні інтерв’ю, щоб розповідати історії надалі, нам потрібна ваша підтримка. Ми розпочали краудфандингову кампанію на спільнокошті «Велика ідея». Своїм внеском просто зараз ви можете зробити наше подальше існування можливим. Долучитися можна за посиланням.


Інтерв'ю Твого міста