Як Центр Gedankendach відтворює німецькі Чернівці

348 0
«Gedankendach» важко вимовити з першого разу. «Dach» – це дах, який з «gedanken» творить неологізм не тільки у вірші Рози Ауслендер, а й у назві Центру німецьких студій у Чернівцях та буквально перекладається як «будівничі». Як Gedankendach змушує Целана знову говорити та навчає німецькій безкоштовно – розповідаємо.

Чому Чернівці і що тут робити

– Німецькі колеги із захопленням кажуть: «Вау! У вас тут цілина: галереї, культурні будинки, центри», –  розповідає Оксана Матійчук, менеджерка культурних та освітніх проектів Центру Gedankendach.

Щоб зрозуміти, що значить Gedankendach для Чернівців, повертаємося в холодну осінь 2008 року. От-от закінчиться програма від Фонда Боша та Goethe Institut, яка тривала п’ять років у Чернівцях. Німецькі культурні менеджери пакують валізи, а працівники Центру буковинознавства мають вибір: або продовжувати займатися улюбленою справою, або завершувати свою діяльність у Чернівцях. Удвох вирішують створити Центр німецькомовних студій, який потім назвуть Gedankendach.

Вже у 2011 році у німецькому Фрайбурзі створюють Товариство з підтримки діяльності Центру Gedankendach. Воно сприяє розвитку культурних та наукових проектів Центру, надає фінансову підтримку та залучає нових членів.

Офіційно в офісі працюємо вдвох з Олегом. Фізично ми не в змозі закрити всі робочі моменти. Тому часто супроводом гостей, комунікацією, орендою техніки та технічними моментами займаються волонтери, – каже Оксана. 

Центр Gedankendach реалізує від чотирьох до шести культурних та просвітницьких проектів на рік, співпрацює з митцями та науковцями з німецькомовних країн. 

Що ми знаємо про старість? Так, давайте зробимо дискусію і розберемось зі старінням. Привеземо професора з Німеччини і візьмемо когось компетентного з Чернівців. А ще можна книгу презентувати і перформенс, – Оксана Матійчук описує, як з’являються ідеї у Центрі.

У 2011 вони реалізували проект «Стіна стає екраном». Митці з Гамбурга представили чернівчанам місто «своїми очима». Екраном для цього слугували стіни міських будинків, які оживали під час проекцій. Глядачі рухалися містом у пошуках нової «живої» будівлі. Кожна будівля ілюструвала одну короткометражку про Чернівці.

Того ж року до Чернівців приїздить відома німецька акторка, президентка німецької Академії кіномистецтв Іріс Бербен, щоб почитати поезії Зельми Меербаум-Айзінґер. Їй настільки сподобались Чернівці, що вона ініціювала публікацію окремого видання поезій Зельми у чернівецькому видавництві, а Петро Рихло переклав їх.

Мертві поети оживають

– Вони говоритимуть різними мовами, будуть використовувати різну риму і мовні звороти, але ціль одна – діалог з чернівчанами,  каже проектний менеджер Центру Олег.

Він розповідає, що Gedankendach у проекті «Мертві поети оживають» поєднав два чернівецьких феномени: специфічну архітектуру та літературу, яка з’явилася на початку 20 століття та дала світу Пауля Целана, Розу Ауслендер, Йозефа Бурга, Ольгу Кобилянську. 

Проект передбачає реалізацію текстів авторів-вихідців з Чернівців, або тих, хто тут жив, у сучасному міському просторі. Ідеї та макети розробили під час першої частини проекту в Німеччині. Письменники, завдяки яким Чернівці стали відомими, знову говоритимуть на стінах міста.

Sprechen sie deutsch?

У Центрі Gedankendach завдяки Німецькій службі академічних обмінів постійно працють лектори та мовні асистенти, які проводять німецькомовні курси для чернівчан. Асистенти змінюються щороку. Лектор може працювати в Чернівцях від двох до п’яти  років.

Анна Клінгер, теперішня мовна асистентка, викладає німецьку безкоштовно для студентів і викладачів двічі на тиждень.

Бібліотека DAAD

Тут була напіврозвалена піч, кілька неестетичних труб, які стирчали в різні боки і обшарпані стіни. Тепер – конференц-зал Центру і облаштована бібліотека Лекторату Німецької служби академічних обмінів (нім. DAAD - Deutscher Akademischer Austauschdienst).

Коли історія Gedankendach тільки починалась, Клавдія Претор, тодішня лекторка Центру, написала своїм німецьким друзям, що для бібліотеки в Чернівцях потрібні німецькі книги. Батьки Клавдії Претор у Берліні отримали всі ці книги і відправили їх поштою до Чернівців.

Зараз бібліотека DAAD – це історія, белетристика, методичні та дидактичні матеріали.

Про культуру Чернівців

– Воно динамічне, але не має стратегії, – каже про культурне середовище Оксана.

Вона розповідає, що 15 років тому у Чернівцях культурні активісти відчували себе самітниками в пустелі. Наразі місто має молодих культурних активістів, які реалізують поодинокі сміливі проекти. Та, на її думку, у міста немає стратегії культурного розвитку.

Офіційні  культурні представники напевно не чули про «ефект Більбао», коли прийняття важливого стратегічного рішення у абсолютно нецікавій місцевості дає величезний поштовх до розвитку всієї системи.

Оксана каже, що багато чого Чернівці отримали без зусиль: культуру, багатомовність, поліетнічність і літературу.



Чи багато чернівчан знають про геніального архітектора Фрідріха Кіслера? Або, скажімо, біохіміка і відомого есеїста Ервіна Чаргафа?

Їх не знають у Чернівцях, але знають у світі як вихідців з Чернівців. Gedankendach має на меті повертати таких людей Чернівцям.

 

Анастасія Павлюк

Фото Олени Дуняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.