Якими ми бачимо Чернівці у 2020 році

2621 0
Дискусійна платформа «Твоє місто. Чернівці» відкрилась дискусією про візію майбутнього нашого міста. Воно має бути комфортним, інноваційним, культурним, привітним і з футбольною командою

Viribus unitis. Спільними зусиллями. Це гасло дарував Чернівцям австро-угорський цісар Франц-Йосиф, побачивши, як із маленького провінційного містечка постав новий культурний та економічний центр регіону. Зараз ці слова можна побачити на стіні чернівецької ратуші. Та чи вдається людям, які там працюють, поєднувати зусилля заради розвитку міста? Куди повинні рухатись Чернівці, які проблеми слід розв’язувати насамперед, які цілі ставити? Про це йшлося на першій дискусії новоствореної платформи «Твоє місто. Чернівці».

Місцева влада без політики

У 2012 році Чернівці були першими в рейтингу міст України, комфортних для життя. Тоді, за словами секретаря Чернівецької міської ради Василя Продана, «всі разом працювали на розвиток міста й ніхто не ділився на партії». Він уважає політику в органах місцевого самоврядування недоречною.

«Поділ на партії дуже сильно шкодить, бо кожному депутату партійне керівництво дає завдання, тому вони не є вільними у своїх рішеннях», – пояснює Продан. На його думку, головним завданням міської влади є створення умов для комфортного життя мешканців міста та легкого ведення бізнесу.

Молодь – рушій поступу

Майбутнє міста секретар міськради вбачає в розвитку освіти й науки. Чернівці рухатимуть уперед молоді люди, які приїжджатимуть до вишів міста з області, всієї країни та з закордону.

Інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» з Василем Проданом читайте тут: Повернути на перше місце. Василь Продан про Чернівці комфортні і не дуже

«Молоді люди – це енергія й потенціал, які допоможуть нашому місту стати кращим, – говорить Василь Продан. – Щоправда, університети потрібно вивести на рівень Українського католицького університету чи Києво-Могилянської академії. Я часто бачу виступи керівництва Чернівецького університету й чую від них про дах, вікна, господарство. Ректор має займатись наукою, а не ремонтами».

Місто інновацій

Колишній міністр економічного розвитку та торгівлі Павло Шеремета провів Новий рік із сім’єю в Чернівцях і не шкодує про це. Чернівці він називає, перш за все, містом інновацій. І рекомендує розв’язувати проблеми містян, інвесторів і туристів одну за одною, без цілісних планів і стратегій. «Не потрібно знати, який саме кластер розвивати. Треба рухатися крок за кроком, не розділяючи розробку і впровадження стратегії, та проектизувати цю роботу. Це трохи всупереч тому, як працює державна служба в Україні – вона є процесно-зорієнтована, а державні службовці інстинктивно бояться брати на себе відповідальність, аби не зробити чогось зайвого», – каже Шеремета.

Інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» з Павлом Шереметою читайте тут: «Легке відчуття закордону». Павло Шеремета про те, з чим Чернівцям пощастило

Екс-міністр уважає за необхідне створювати приватно-публічні коаліції міської влади, містян, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій тощо. Й нагадує японське прислів’я: «швидко – це повільно, але щодня».

Місто має бути сучасним

«Попри те, що ми живемо в місті з дуже цікавою архітектурною спадщиною, я переконаний у тому, що воно має бути сучасним і в плані збереження історичних пам’яток, і в плані інфраструктури, і в плані методів управління, – каже архітектор і екс-кандидат на пост міського голови Чернівців В’ячеслав Кишлярук. – Коли міський голова й депутати приймають будь-яке рішення, вони повинні здавати собі справу з того, чи наближатиме це рішення місто до сучасності. Ми дискутуємо про те, купувати нові чи старі тролейбуси, брати чи не брати кредити, обговорюємо інші проблеми, і стоїмо на місці, не рухаючись у напрямку модернізації міста, не створюючи привабливості Чернівців».

Інфраструктура передусім

За словами міського голови Чернівців Олексія Каспрука, покращення інфраструктури – одне з головних завдань для міської влади. З великими інфраструктурними проектами виникають проблеми. «По місті треба замінити щонайменше 60 кілометрів водогону, і це створить багато незручностей для транспорту й пішоходів»,– пояснює Каспрук.

Серед сильних сторін Чернівців мер називає галузь ІТ – хоч у місті немає стількох програмістів, як у Львові, Харкові та Києві, проте є сильний науковий потенціал. Ще одна перспективна галузь – легка промисловість. А відсутність великих містоутворюючих підприємств Каспрук уважає перевагою, адже натомість у Чернівцях розвинувся малий і середній бізнес.

Інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» з Олексієм Каспруком читайте тут: Два кроки вперед – один назад. Міський голова про те, як і куди рухаються Чернівці

 

Розташування Чернівців на перехресті європейських шляхів – це перевага, проте транспортне сполучення міста з сусідніми містами та регіонами необхідно розвивати. «Ми маємо межі з двома країнами – Молдовою і Румунією. Чи влаштовує те сполучення, яке місто має з кордоном? – нарікає громадський діяч Віктор Гищук. – Останнім часом скасували два поїзди між Львовом і Чернівцями». Натомість, те, що працює чернівецький аеропорт – безперечна перемога.

Чотириста тисяч населення

Почесний консул Австрії в Чернівцях Сергій Осачук пропонує шукати натхнення в історії, згадуючи, як розвивалось місто в минулому. Водночас не слід намагатись історію зупинити. «Ми не хочемо, щоб місто було консервою, щоб воно було австро-угорським, румунським чи радянським диснейлендом. Ми хочемо бачити його як інструмент для доброго життя, а добре життя є синонімом можливості заробляти», – каже він. На його думку, потрібно зробити місто максимально відкритим, аби сюди захотіли приїжджати люди, й за десять років у Чернівцях було триста-чотириста тисяч мешканців.

 

Якісний розвиток туризму

За оцінкою Олексія Каспрука, в Чернівцях проходить досить багато подій, цікавих для туристів, і люди охоче їдуть сюди, особливо після того, як відпочивати в Європі стало задорого, а Крим окупувала Росія. Однак є проблеми, які не дозволяють туристичній галузі міста розвиватись так швидко, як хотілося б. «Нам не вистачає креативного бізнесу у сфері громадського харчування. Ми відчуваємо, що в критичні моменти наша інфраструктура перевантажена: у День міста чи під час Петрівського ярмарку в готелях немає вільних місць», – каже мер. І пояснює, що через це міська влада не поспішає пропагувати Чернівці як туристичний центр.

«Незадоволений турист – це теж не дуже добре. Треба думати, як піднімати середній чек туриста, який приїжджає до Чернівців», – додає Олексій Каспрук.

Зберегти історичний центр

Учасниця дискусії, яка назвалась Світланою, нарікає на будівництво у старій частині міста. «Центр Чернівців дуже щільно забудований, тому нагромаджувати тут ще щось – це тільки псувати ту архітектуру, яка є. Можливо, навпаки, щось треба зруйнувати. Щось – відреставрувати, щось, можливо, добудувати – наприклад, ще один поверх, щоб облаштувати готель. Поставити ресторанчик чи кафе для студентів, бо до нас часто приїжджає молодь», – каже вона і критикує міську владу за те, що та прагне забудувати кожну вільну ділянку в старій частині міста.

«Я вдячний депутатам міської ради за те, що вони ухвалили мораторій на ущільнення забудови до розробки відповідних планів детального планування території – реновації старих кварталів тощо», – реагує на критику мер.

Культурна столиця

Менеджерка Чернівецької філії суспільного мовлення Ольга Гришин-Грищук розповідає: її друзі, які приїжджають до Чернівців із сусідніх обласних центрів, дивуються, чому тут так по-хамськи обслуговують. «Це не тільки в магазинах і тролейбусах, але й у державному управлінні. Те, що нічого не коштує, але може принести нам усім великі гроші – підвищити культуру обслуговування й культуру спілкування», каже вона.

Про культуру говорить і Олексій Каспрук: Чернівці – місто зі своєю ідентичністю. «Ми маємо розвивати наш рівень культури, перевиховувати наших земляків, які не доросли до цього рівня – дозволяють собі смітити, нищити довкілля тощо», – пояснює мер. А Андрій Кучуран з Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування вважає, що Чернівцям бракує сильної футбольної команди, яка могла б об’єднати навколо себе мешканців міста.

Фото: Руслан Козлов