Заговорили «Спільними зусиллями». Марія Порчук про те, навіщо місту проектний підхід

951 0
Директорка чернівецького бізнес-центру Марія Порчук залучила в місто мільйонні інвестиції, коли була заступницею, а потім радницею міського голови з питань євроінтеграції. Але так і не змогла переконати депутатів проголосувати за кредит на оновлення тролейбусного парку від Європейського банку реконструкції та розвитку. В інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» вона розповіла про те, що шкодить репутації міста, креативний бізнес та чому місто не може жити без кредитів.

Довгий час ви залучали інвестиції в місто, зокрема, на ті проекти, які місто реалізує зараз. Після усунення міського голови Олексія Каспрука в публічному просторі лунали побоювання, що через ситуацію, яка склалась, підуть наші міжнародні партнери. Чи впливає зміна влади на міжнародну співпрацю міста?

Щоб бути об'єктивнішою, розмежую запитання на дві частини: міжнародна співпраця щодо діючих проектів та можливість реалізації нових проектів.

Щодо тих проектів, які вже фінансуються, сторону міста підписувала не просто фізична особа, а людина, яка законодавчо представляла міську владу. Також ці рішення схвалили депутати міської ради. Зобов’язання залишаються з обох сторін – і донора, і міста. Тут немає прямої залежності від того, хто представляє місто. Ймовірність призупинення фінансування цих проектів з боку міжнародних інституцій дуже низька. Є інші виклики – успішної реалізації та ефективного використання коштів проектів. 

Якщо ми ведемо мову про майбутні проекти, тут дещо по-іншому. Уявімо собі два міста, які конкурують між собою за кошти міжнародних фондів. Якщо в одному місті тиша і нормально працює міська рада, а друге місто колошматить, то проект отримає перше місто. Те, що відбувається, не на руку Чернівцям як об’єкту для інвестицій.

Депутати міської ради не підтримали кредит ЄБРР, щодо якого довгий час велись перемовини. Чи зіпсувало це репутацію міста?

Якщо Ви говорите про кредит на модернізацію громадського транспорту, то ще три-чотири місяці тому ми могли повернутися до цього питання.

Кредит передбачав не тільки нові тролейбуси, а приведення тролейбусного управління до відповідного рівня, його інституційне посилення, навчання персоналу, зміну умов та засобів праці. За рахунок залучених передбачалася заміна мереж та вузлів, навіть можливе продовження ліній, як це зробив Івано-Франківськ. У Львові за кредитні кошти ЄБРР побудували трамвайну лінію до Сихова, придбали трамваї, запускають електронний квиток. Зараз у Львова новий проект з цим же банком по закупівлі 50 нових тролейбусів, їм дають 1 мільйон євро гранту. Я переконана, що це ті грантові кошти, які відмовилися брати Чернівці.

Мені важко далось те, що депутати не зрозуміли цього.

Декілька місяців тому можна було повернутися до цього проекту. Вже ні?

Можна було повернутись на попередніх умовах. Думаю, що зараз це вже недоступно. Щодо репутації – без коментарів.

Ваші тодішні опоненти, а зараз політики, які будуть формувати виконавчу гілку влади, неодноразово заявляли, що вони проти кредитів. Чи можуть Чернівці жити за власні кошти?

Виживати  – можуть, розвиватися та бути конкурентоспроможними – переконана, що ні.

Раніше, ви казали, що торгівля є пріоритетною сферою для Чернівців. Півроку тому Павло Шеремета сказав мені, що Чернівцям пощастило з базаром, але нам потрібні інновації. Що ви думаєте про це?

Чернівці завжди були містом купців і митців. Зараз я би робила наголос на митцях.

Так, декілька років тому ми говорили про торгове місто. Навіть створили концепцію Чернівців як міжрегіонального торгового центру. Але час вже минув. Люди все більше ходять в торгівельні центри проводити час, а не за покупками. Разом із торгівлею треба розвивати індустрію емоцій. Емоції можуть дати тільки креативні рішення в місті.

Нам треба змагатись не базарами, а креативними кадрами. Це те, що не можна поставити на конвеєр. Так, Калинівський ринок  і сьогодні залишається одним  з найбільших платників податків в бюджет міста, але час диктує своє. Дійсно, потрібні інновації, зміни і пропозиція для всіх рівнів попиту, для великої амплітуди смаків і уявлень про якість.

Які креативні індустрії Чернівці можуть розвивати?

Потрібно створювати умови, які будуть формувати креативний клас, які будуть затримувати креативних людей в Чернівцях, а не готувати їх для інших міст або країн.

Це ІТ,  туризм, ремесло, дизайн, архітектура, мода, художній та антикварний ринок, кіновиробництво, музика, видавнича справа, візуальні мистецтва та багато іншого.

Була ідея зробити Чернівці центром ІТ. Ми виношували такий проект, щоб створити об’єднання власників будинків на певній території міста з умовами життя для ІТ-спеціалістів. Потім ми могли мультиплікувати це по місту. Тепер чуємо про ІТ-парк у Львові.

Треба думати нестандартно. Якщо ми не можемо повернути Червону Руту, давайте робити фестиваль Шмідта!

Ви були всередині міської влади. Чи готовий інститут міської ради піддаватися креативним ідеям?

Все вирішують кадри. Складовими, атомами міської ради є люди, працівники, фахівці або антифахівці. Тому важко говорити про готовність інституту, невдячно говорити і аналізувати керівників підрозділів.

Знаєте, якщо фізіологічно людина не бачить, то вона має надзвичайний слух. У нашій проблемі неприйняття політичних рішень, у Чернівцях активізувався громадський сектор. Це і ОСББ, і Бюджет участі, і Майстерня міста.

Першим і другим треба об’єднуватися.

Відповідно до стратегії Чернівців, чи рухаємось ми у правильному напрямку зараз?

Відповідь на це запитання також розділю на дві частини.

По-перше, чи знаємо ми стратегію Чернівців?

По-друге, єдиним критерієм визначення правильності напрямку руху, себто розвитку, є думка чернівчан та гостей міста. Чернівчани мають бути залучені до визначення цього напрямку. Треба чесно з громадою говорити про вихідні умови.

Місто має застосовувати проектний підхід. Стратегія складається з певних стратегічних цілей, вони, в свою чергу, з операційних. Після досягнення кожної операційної цілі треба виміряти і проаналізувати результат. Також разом з громадою.  

Я задумалась перед нашою розмовою – ми так носимося з нашим девізом «Спільними зусиллями», що ми його заговорили. Але саме спільними зусиллями ми маємо вирішити, куди ми рухаємося.

Христина Гаврилюк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

Чернівчани, щоб продовжувати робити пояснювальні матеріали, репортажі, проблемні інтерв’ю, щоб розповідати історії надалі, нам потрібна ваша підтримка. Ми розпочали краудфандингову кампанію на спільнокошті «Велика ідея». Своїм внеском просто зараз ви можете зробити наше подальше існування можливим. Долучитися можна за посиланням.

 


Інтерв'ю Твого міста