Фото:radiosvoboda

Фото:radiosvoboda

Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові

9127 0
Закон, що набирає чинності 16 січня, має на меті захищати українськомовного користувача у своїй же країні.

Із 16 січня набуває чинності норма Закону про мову, за якою галузь сервісу має працювати, послуговуючись виключно українською мовою. Окрім цього, усі освітні послуги, зокрема проведення гуртків і секцій, теж мають надаватись виключно українською. За порушення закону можуть навіть оштрафувати. Tvoemisto.tv з’ясувало у фахівців, наскільки сьогодні важлива нова складова закону у Львові, а також чи є проблеми з викладанням українською у львівських гуртках.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь раніше зазначав, що закон про державну мову набув чинності 16 липня 2019 року, тож про необхідність переходу на українську знали всі і для підготовки було півтора роки.

Отже, якщо законодавство не буде дотримане, то, за його словами, є два засоби реагування. Перший – це державний контроль. Тобто це факт встановлення порушення і застосування до порушника відповідних санкцій. Друге – це заходи з усунення порушення протягом 30 днів та недопущення його повторення у майбутньому.

«Якщо ж упродовж року трапляються повторні аналогічні порушення, і вони категорично не виправляються, то уповноважений має право, встановивши факт, скласти акт, потім протокол, а після винести постанову про накладення на суб’єкта господарювання штраф у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що наразі становить від 5,1 до 6,8 тис. грн», – сказав Тарас Кремінь.

Він наголосив, що штраф будуть накладати саме на працедавця, а не на працівника, який дозволив собі порушення. Також омбудсмен додав, що у 2021 році запланована низка перевірок щодо дотримання мовного законодавства.

«Ми ж у Львові...»

Росіянка за національністю, балерина Анна Сурміна переїхала до Львова у 2007 році. До цього вона розпочала навчання в хореографічному училищі Новосибірська, закінчила в Києві, а потім працювала в Донецьку, Дніпрі та Харкові, де стала головною балериною, багато гастролювала та виконала всі ролі основного балетного репертуару. Анна каже, що на тому, аби навчатися української, в хореографічному училищі Києва не дуже наполягали. Освітніми предметами теж не мучили, бо знали, що учні прагнуть стати професійними танцівниками.

Викладати дітям у Львові Анна Сурміна почала 3,5 роки тому, коли через травму лікарі не радили їй продовжувати займатися балетом, однак потрібно було зберегти фізичні навантаження.

Читайте також: Із 16 січня дитячі гуртки і секції мають перейти на українську

«Творчим людям важко йти з роботи, яка є їхнім життям. Тому спробувала реалізувати себе у викладацькій дільності. Я боялася працювати з дітьми, хоча мала досвід. Із дорослими легше, тим паче, що я працювала з професіоналами та непрофесіоналами, підміняла своїх друзів-викладачів за потреби», – розповідає балерина.

Директор школи одразу попередив Анну, що, оскільки вона російськомовна, з цим можуть бути проблеми: «Ми ж у Львові». Тому перше запитання, що нова викладачка поставила дітям, стосувалося мови. І, як виявилося, воно їх аніскілечки не занепокоїло.

«Кажу, якщо побачу, що дітям дискомфортно, – запитаю їх про це. Коли ж проблем нема, тоді будемо говорити як зручно – десь буду говорити українською, десь російською. Так, буває складно, бо я росіянка і думаю цією мовою, нею мені зручніше розмовляти. Однак термінологія в балеті звучить переважно французькою, все інше це лише коментарі про те, як краще виконати рух», – додає вона.

Читайте також: Українська стала мені рідною. Історії тих, хто вчив мову у дорослому віці

Так само, каже Анна, реагують батьки учнів, з якими у неї хороші, дружні стосунки. Їх більше в балеті цікавить інше, – додає жінка, – щоб діти професійно зростали і досягли успіху в обраній професії.

«Кожен може перейти на іншу мову, справа лише в потребі чи бажанні. Наразі мене розуміли завжди і всюди: як в роботі, так і в побуті. Більшість моїх колег намагається говорити українською. Я теж намагаюсь. Хоча траплялись моменти, коли переходила на українську, а дитина все одно не розуміла, тобто справа не мові. Хто надто не заглиблюється і не прагне розуміти, той не розумітиме жодною мовою. Я дуже багато показую, тоді це простіше повторити. Балет – візуальне мистецтво, і найважливіше в нашій справі те, чого може навчити викладач», – говорить Анна.

Читайте також: Український блогер зібрав 100 тисяч підписників у ТікТок, розповідаючи про українську мову

Інша ситуація з роботою в театрі, де завжди існувала двомовність, – пояснює балерина. Російська залишається в спілкуванні між артистами за кулісами, вдома, у побуті, а якщо на публіці, вони спілкуються українською. Усе просто, пояснює Анна: більшість з тих, хто працює нині навіть у Львові, вчилися в Києві чи деінде або росли в російськомовному середовищі.

«У балетному середовищі неважливо, якою мовою говорить людина. Були у нас ті, хто говорив тільки англійською, потім вивчив українську, а російську розумів», – розповідає Анна.

Про музичні школи і радянські підручники

Концертмейстерка одного з музичних коледжів на Львівщині розповідає, що проблем з викладанням українською немає, та й матеріальна база з підручників, посібників чи методичок теж періодично оновлюється, про що має дбати директор коледжу. Утім, каже жінка, ноти, за якими вчать дітей, у коледжі здебільшого є іноземнимною мовою. Тому тут викладачі часто змушені самі давати собі раду, поки дочекаються необхідного українською мовою.

«Хоча у нас велика бібліотека і більшість необхідного там можна знайти, в тому числі українською мовою, але деякі матеріали для викладання мусимо брати з інтернету, бо не все маємо», – каже вона.

Керівниця управління культури міськради Львова Наталія Бунда каже, що проблема з нотами може бути і додає, що у музичних школах міста є навчальні методички, які щороку розробляють самі викладачі. Є також ґрунтовні підручники, за якими проводять навчання у різних відділах закладу.

Читайте також: Львівські дахи та вежі. Підбірка унікальних фото

«Звісно, залишається і частина старих підручників радянського видавництва до 1991 року. Ми працюємо, щоби літературу осучаснити, надати музичним школам Львова нові, якісні, українськоспрямовані підручники. Для цього маємо проєкт з Національною музичною академією імені Микола Лисенка. Наші школи отримають їх першочергово в межах пілотного проєкту, а потім така практика пошириться вже на всю Україну», – говорить Наталія Бунда.

Тож проблем із виконанням нової норми закону, додає вона, у Львові бути не повинно.

У маршрутці почати легше

Історик Богдан Шумилович розповідає, що вже в 16 столітті Львів був багатокультурним містом з людьми різних релігій і мов. У 18-му столітті місто стало частиною Австро-Угорської імперії, що ще більше урізноманітнило культурну і мовну ситуацію.

«Якщо до цього основними були польська, русинська, вірменська, також, до речі, татарська, то з з 18 століття з’явилася німецька, у радянський час – російська. Львів історично постійно змінюється і ця багатокультурність давалася нам певною ціною», – говорить він у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: За порушення мовного закону почнуть штрафувати до 6 800 тис. грн

Закон, що набуває чинності 16 січня, за словами Богдана Шумиловича, захищатиме українськомовного споживача послуг в Україні.

«Якщо я говорю, даю запит українською, то мені так само мають відповісти. В жодному  випадку норма закону не зашкодить, а лише захистити українськомовних громадян в їх же країні, що сумно, бо мова є під загрозою», – каже історик.

Редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані на своїй фейсбук-сторінці розповідає, що сам перейшов на українську вже в дорослому віці. Найпростіший спосіб це зробити, за його словами, – почати говорити українською з незнайомими, у магазинах, транспорті, кафе, ресторані.

«Справді важко зненацька почати спілкуватись іншою мовою з мамою, татом, друзями дитинства, колегами по роботі, якщо кілька десятків років ти цього не робив. А от у маршрутці, кафе, ресторані, магазині це можна почати хоч зараз. Це елементарно, нікому не треба нічого пояснювати. Просто почніть, хто ще ні. І візьміть собі за правило – говорити українською з незнайомими. А потім і знайомі підтягнуться», – зазначає Кіпіані.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!