Втримати на плаву. Як врятувати «Чернівціводоканал»

838 0
Що зробити, аби підприємство, яке завдає мільйонних збитків громаді, почало на неї працювати.

Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» є збитковим, а міські мережі водопостачання –  в аварійному стані. Це не є новиною для чернівчан, які страждають від регулярних відключень водопостачання. Сонячна електростанція, аудит, скорочення – шляхи виведення підприємства із кризи шукали учасники відкритої дискусії «Як не втопити гроші громади? Порятунок «Чернівціводоканалу».

Корабель, який не може потонути

Щорічно, починаючи з 2015 року, КП «Чернівціводоканал» приносить збитки бюджету міста в розмірі близько 45 мільйонів гривень. За словами голови ГО «Центр реформ та розвитку – Чернівці» Марини Кирилюк, це відбувається через значні витоки води. Фактичний відсоток втрат води при наданні послуг з водопостачання в Чернівцях наразі є найвищим в Україні. Він складає близько 67%. До прикладу, у Дніпрі аналогічний показник – усього 15%. Що цікаво, у Дніпрі 75% мереж є застарілими, у нашому місті такими визнали лише 34% трубопроводів.

«Я так розумію, що ми до кінця не знаємо, в якому стані наші мережі. Тому одним із першочергових завдань має бути їхня інвентаризація з нанесенням на карту», – сказала вона.

Тетяна Лебухорська, провідна фахівчиня з е-урядування та відкритих даних міської ради вважає, що між кораблем, що тоне, і «Чернівціводоканалом» є одна величезна різниця – останньому потонути не можна.

«Ми не можемо собі дозволити відшвартувати водоканал на капітальний ремонт. Він повинен виконувати свої функції постійно», – сказала вона.

Тетяна Лебухорська розповідає, що інвентаризацію мереж уже розпочали, триватиме цей процес близько півтора року. За її словами, на відміну від інших міст, де за інвентаризацію платять незалежним компаніям, чернівецький водоканал проводить її самостійно.

Допоможе сонце

«Завжди водоканал був винен гроші «Чернівціобленерго», просто суми були різні. Але останніми роками вони просто захмарні», – каже Марина Кирилюк.

За її словами, найбільша кількість електроенергії витрачається на забір води з Дністра. Щорічно там підіймають 26 мільйонів кубометрів води, а реалізують тільки 9 мільйонів. Решта 17 мільйонів кубометрів – це втрати.

Представники громадської організації запропонували на вільних площах Прутських водозаборів побудувати сонячну електростанцію, щоб забезпечувати роботу водоканалу альтернативною електроенергією. Вартість проекту складає 50 мільйонів гривень, тобто майже стільки ж, скільки щорічно виділяють з міського бюджету на покриття збитків «Чернівціводоканалу».

Начальник КП «Чернівціводоканал» Анатолій Чабан цю ідею підтримав і сказав, що її вже обговорювали на підприємстві. Водночас, він вважає, що доцільно використовувати не тільки енергію сонця, а й вітру.

«Упродовж цього року ми плануємо зменшити на 20% суму фінансової підтримки, яку водоканал щомісяця отримує з міського бюджету», – сказав він.

Під час дискусії екс-начальник Департаменту житлово-комунального господарства ЧМР Дмитро Сірман запропонував у мікрорайонах міста побудувати свердловини, аби видобувати артезіанську воду. Адже через часті аварійні витоки мешканці житлових масивів іноді на кілька діб залишаються без води. За його словами, такі свердловини могли б вирішити цю проблему.

 

(Не)модернізація

Модернізація системи водопостачання призупинилась через повільну реалізацію та порушення графіку виконання робіт «Проекту реконструкції муніципального водного господарства м. Чернівці» , кредитної угоди між Кабміном, німецьким державним банком KfW та КП «Чернівціводоканал».

Заступник чернівецького міського голови Володимир Середюк пояснив, що затримки пов’язані з особливостями втілення міжнародних проектів, які передбачають етапність у прийнятті рішень та погодження кількома сторонами.

«Всі етапи у прийнятті рішень розтягуються у часі, бо треба узгоджувати багато процедур», – пояснює він.

Натомість, депутат міської ради Богдан Ковалюк зазначив, що модернізацію системи водопостачання загнали у тісні рамки через європейський кредит.

«Ні керівництво «Чернівціводоканалу», ні виконавчі структури міської ради не мають власного стратегічного бачення розвитку комунального підприємства та реконструкції мереж», – сказав депутат.

Директор Буковинського центру реконструкції і розвитку Ярослав Кирпушко дивується, що жодного разу не провели фінансового аудиту комунального підприємства.

«Насправді найбільшою проблемою підприємства є те, що 25 – 30% води крадуть. Спочатку треба розібратися зі злодіями, а потім говорити про труби, крани і так далі», – говорить він.

Однією з невирішених проблем «Чернівціводоканалу» є роздутий штат працівників і, відповідно, великий зарплатний фонд. На цьому наголосила під час дискусії член виконавчого комітету міської ради Антоніна Бабюк. За її словами, наразі там працюють близько 800 працівників.

«Говорили про цю проблему і з попереднім керівником підприємства, говорили і з нинішнім. Але ніхто досі не оптимізував роботу структурних підрозділів, не провів реорганізацію», – сказала вона.

Корабель попливе

Представники «Центру реформ та розвитку – Чернівці» вважають, що вирішити проблеми водоканалу можливо, якщо поєднати тактичну діяльність, тобто ремонт найбільш проблемних ділянок мереж та зменшення боргів, із стратегічною. Що передбачає модернізацію системи водопостачання та водовідведення Чернівців, зокрема, через реалізацію вже існуючої кредитної угоди, а також план виведення підприємства зі статусу збиткового.

З поточних завдань учасники дискусії виокремили наступні:

1)      зниження втрат води;

2)      зменшення зарплатного фонду підприємства;

3)      зменшення кількості витоків води;

4)      збільшення доходів «Чернівціводоканалу»;

5)      реалізація заходів щодо інвестиційних програм модернізації мереж.

За три місяці начальник комунального підприємства звітуватиме про роботу за цими напрямками. А експерти, посадовці та активісти обговорюватимуть результати роботи водоканалу на наступній відкритій дискусії, яку запланували на початок травня.

Начальник КП «Чернівціводоканал» Анатолій Чабан зазначив, що досягти позитивної динаміки за цими напрямками за три місяці цілком реально.

«Я зроблю усе, що від мене залежить, аби корабель поплив!», – сказав він.

Іван Сірецький